Під Широкиним противник шукає можливості обійти з флангу [ Редагувати ]

На Маріупольскому напрямку кількість ворожих обстрілів дещо скоротилася. Напередодні вдень противник лише раз стріляв по наших військових у Широкиному. Бойовики вийшли в центр селища зі східного боку, обстріляли наші позиції, прикриваючись житловими будинками.

Там досі мешкають місцеві. Тож українські військові вогню у відповідь не відкривали. Як тримають оборону на підступах до Маріуполя - у наступному матеріалі.

У такий спосіб наші солдати передають привіти російським бойовикам, які фіксують наші позиції за допомогою безпілотників. Тут на пІдступах до Маріуполя оборону тримають армійці мотопіхотного батальйону.

"Парочку було збили тут, десь на відході, але частенько і пролітають. Збивати не виходить. Пролетів безпілотник треба позиції міняти", - говорить Віктор Левченко, військовослужбовець Збройних сил України.

Вже кілька тижнів тут на лінії зіткнення відносно спокійно. Ворожі міномети та гранотомети не б'ють по наших позиціях. Проте активізувалися диверсійні групи ворога. Вони ретельно вивчають прилеглі території. Часто ховаються в "зеленці".

"Намагаються обходити цей напрямок з флангу. Тому що тут чисто поле і підійти ніяк, а так підніметься ще зелень ось тоді і буде підходити ще ближче, а так зараз вони далеко км. 2-3 вони підходять", - говорить Віктор, військовослужбовець Збройних сил України.

Найстаршому воїну батальйону - 58. Його позивний "Дід". Родом із Запоріжжя. Боротьбу за Україну розпочав ще на Майдані.

"Ми в купу зібралися, відстояли Запоріжжя. Тепер тут в купу зібралися. Ми за себе, ми тут живемо", - говорить "Дід", військовослужбовець Збройних сил України.

Світлана показує осколки і вирви від ворожих снарядів. За період війни вивчила всі види важкого озброєння. Вона живе недалеко від позицій українських військових. Показує город. Він у неї вже зазеленів. Згадує - садила під час ворожих бомбардувань.

"І картоплю встигли посадити, і там буряки, і фасольку. Слава Богу, шевелимося. Не будемо сумувати і чекаємо перемоги. Виросте - дасть Бог дощу - будемо збирати", - говорить Світлана мешканка Талаківки.

У селі артилерія бойовиків зруйнувала кілька десятків будинків. Після затишшя, хоч і неспокійного, люди поступово повертаються до своїх домівок. І чекають, коли нарешті на цій землі настане справжній мир.