Вчені з'ясували, чому з віком час "прискорюється" [ Редагувати ]

Суб'єктивне прискорення часу з віком - це результат змін у роботі мозку, пов'язаних із обробкою новизни, стверджують вчені. Дослідження, опубліковане у науковому журналі European Review, пояснює, чому дитячі дні здаються довгими, а роки дорослих пролітають непомітно.

Ключовий фактор - кількість нових вражень. Дитинство насичене унікальними подіями, які мозок ретельно фіксує, створюючи спогади та "розтягуючи сприйняття часу. У дорослих переважає рутина - дії, що повторюються, на роботі і вдома. Мозок фіксує менше значних подій, через що дні зливаються, а тижні та роки суб'єктивно стискуються. Психологи стверджують, що сприйняття часу безпосередньо залежить від обсягу нової інформації, що реєструється мозком.

З віком також знижується швидкість обробки інформації та кількість візуальних кадрів, що фіксуються в одиницю часу. Опитування показують: пенсіонери вдвічі частіше за молодь відзначають стрімкий перебіг часу, пов'язуючи це саме з рутиною, а не з віком як таким. Ефект посилює хронічна втома, що знижує рівень дофаміну, важливого для оцінки часу. А соцмережі замість різноманітних форматів часто виробляють однотипний контент та стають частиною рутини.

Для уповільнення часу вчені рекомендують:

• повноцінно спати (сім-дев'ять годин): якісний відпочинок покращує фіксацію подій;
• давати місце новизні: хоч раз на тиждень пробувати щось незвичайне - новий маршрут, хобі, блюдо, відвідування незнайомого місця; активна концентрація на відчуттях (звуки, запахи, кольори) посилює ефект;
• бути уважним до деталей у повсякденності: помічати щось нове на звичному шляху (архітектура, природа) та додавати "кадри на згадку;
• скорочувати пасивне споживання контенту: замінювати безцільне перегортання стрічок на активні дії.

Ці стратегії допомагають мозку формувати більш насичені спогади, ефективно розтягуючи суб'єктивне сприйняття часу і роблячи життя відчутно повнішим.