Пережив кому й пересадку серця: як врятували 6-річного хлопчика [ Редагувати ]
Цю операцію лікарі називають "дивом у дитячій кардіохірургії". В Інституті серця врятували життя шестирічного хлопчика. Євгенко - єдина дитина у сім'ї. У березні цього року захворів на ГРВІ, виникли ускладнення, вони призвели до важкого ураження серця. Життя малюка опинилося під загрозою. Усе, що відбулося далі, справді, інакше як дивом не назвеш.
Сьогодні він грається, усміхається і вже чекає, коли нарешті повернеться додому. А ще місяць тому шестирічний Євгенко був у комі. Життя висіло на волосині через патологію, що блокувала роботу серця – воно майже не скорочувалося. Лікарі Інституту серця під'єднали хлопчика одразу до двох апаратів.
Борис Тодуров, директор Інституту серця:
Історія з хлопчиком нестандартна. Він потрапив до нас у дуже важкому стані, коли серце вже майже не працювало. І ми вимушені були підключити йому ЕКМО - екстракорпоральну мембранну оксигенацію, тобто майже штучне серце. Ми підключили його в лівий контур серця, тобто на лівий шлуночок. І після підключення почалася правошлуночкова недостатність. І ми вимушені були підключити майже одразу ще одне ЕКМО, вже на правий шлуночок.
Та довго тримати дитину, підключеною до апаратів, не можна - кажуть лікарі. Єдиний спосіб урятувати життя маленького пацієнта - зробити йому пересадку серця. Потрібен був донор. І це завжди найскладніше - не приховують медики. Фахівці Інституту шукали його по всій Україні.
Юлія Лісковчик, мама Євгена:
Перед Паскою, 19 квітня ввечері, нам сказали, що є донорське серце. Знаю, що це жінка, яка проживала в Кам'янець-Подільському. Нам сказали, що лікарі поїхали в Кам'янець-Подільський по серце. І якщо вони встигнуть його забрати, якщо донор доживе, то пересадка буде 20 числа, на Паску зранку. О 7-й годині ранку на Паску його забрали в операційну.
Серце з Кам’янця-Подільського доправили до Києва за 6 годин. Ще 5 тривала операція. Втручання минуло успішно.
Ольга Шпора, дитячий кардіоревматолог:
На початку червня Євгенія перевели вже у відділення, де почалася активна реабілітація, тобто з рухами, певні вправи. Також він сам, у нього настільки багато енергії, він досить сильний, розумний хлопчик. І він хотів показати, що вже може підняти ніжку, ручку, почати ходити чи стояти з опорою. Він це щодня показував усім, розповідав, які іграшки йому подарували, що він їв сьогодні, чи він гуляв, що бачив.
Кожен день реабілітації був днем маленької перемоги. Згодом Євгенко почав самостійно дихати, а потім ходити, розмовляти, малювати... Його історія - це справжнє диво дитячої трансплантології, переконані в Інституті серця.
Ольга Книж, мама Соломії:
Ну, так, зараз це вже зовсім інше. А на той час це згадувати - дуже тяжко.
Соломійка отримала нове серце два роки тому - їй теж було 6. Хто став донором, лікарі не розголошують. Єдине, що відомо - це була дитина.
Кожна трансплантація серця - це історія про втрату, адже орган можна взяти лише від померлого донора. Але водночас це історія про порятунок. Адже хвора людина, чиє серце відмовилося працювати самостійно, тепер має шанс на продовження життя. Цьогоріч лише в Інституті серця медики провели 28 пересадок.
