Село на Житомирщині вже 10 місяців без води [ Редагувати ]

Мешканці села Гульськ, на Житомиршині, серед яких чимало переселенців з Чорнобиля, від початку року живуть без води. Місцевий водоканал, який має постачати воду до їх будинків - не працює, та й навіть очільника не має. Магда Кривовяз з’ясовувала чому склалася така ситуація та що місцевим мешканцям робити далі. 

"Така от вода у нас. Нема не попрати чим, не помитися нема нічого".

Село Гульськ, Житомирської області. Місцеві мешканці зібралися біля сільської ради. Люди кажуть, що так жити більше не можуть. В селі вже півроку немає води. Тут існує централізована система водопостачання. Не так давно спеціальне комунальне підприємство брало воду із річки і подавало в будинки. Але зараз підприємство не працює. Через фінансові проблеми.

"Це всі переселенці з Чорнобиля і будинки залежні від централізованої води. Не буде води, не буде опалення. Вони не проживуть", - каже жителька Гульська Лариса Добровольська.

В цій будівлі розташовані школа і дитячий садок. Щодня сюди приходять дві сотні дітей. Ані руки помити, ані сходити до туалету вони не можуть. Минулої осені прямо на подвір’ї викопали колодязь. Але вода там виявилася настільки брудною, що користуватися нею заборонила санепідемстанція.

"У нас проблема в селі, що немає води навіть в криницях. Їдальня не працює, туалети внутрішні не працюють, воду для того, щоб прибрати - діти носять", - розповідає заступник директора школи села Гульськ Тетяна Володимирівна.

Грунтові води в цій місцевості протікають дуже низько. А в спекотне літо до них взагалі не дістати. Тож коли води немає в крані, взяти її просто ніде. І, що найбільше непокоїть селян, проблемами комунального підприємства зараз ніхто не опікується. Ані керівника, ані навіть бухгалтера у нього немає вже десять місяців. Зі штатних працівників залишилися лише три сторожа.

"У нас було 12 людей - електрик, тракторист, шофер. Потім стало троє людей. А треба мінімум чотири. Сидимо тут без світла, нічого немає", - каже працівник водоканалу Сергій Баранчук.

Останні 12 років підприємство було збитковим. Саме в цьому і проблема. Поки з районного бюджету регулярно надходили дотації, вода була. Та коли потік грошей зупинився, став і водоканал.

"На даний час ніхто не фінансує, такого фінансування щомісячно на утримання служби - немає. І це і є причина в тому, що немає води", - пояснює колишній начальник водоканалу Микола Гаврилюк.

У сільській раді кажуть, що гроші з району все ж надходять. Але на те, щоб покрити всі борги водоканалу, їх не вистачає. Та й розпорядитися ними нікому. Бажаючих очолити підприємство більше немає.

"Районна рада виділили 30 тисяч, щоб погасити заборгованість. Але так як немає начальника - використати не можемо. Ніхто не бажає керувати", - каже в.о. голови сільської ради Галина Чечіт.

Проблема в тому, що крім п’ятдесяти тисяч заборгованості за світло, водоканал має 200 тисяч боргу перед працівниками, яким вчасно не видали зарплатні. А ще є 400 тисяч боргу за обладнання. Останній керівник комунального підприємства розповідає, що дуже швидко пошкодував через те, що погодився обійняти цю посаду.

"А потім у мене суди, суди, суди. На мене подавали за старі борги, начальників біло 4-5. Всі вникали і тікали, а ті: о, є начальник, йди сюди, виконавча служба, ось є такі заборгованості", - розповідає колишній начальник водоканалу Юрій Рибак.

В районній раді намагаються знайти способи забезпечити село водою. Якщо водоканал не запрацює, можливо копатимуть велику свердловину. Але поки, схоже, що жителі Гульська залишаться без води і взимку.