До Горлівки стягують техніку та найманців з Росії [ Редагувати ]

Росіяни стягують живу силу та військову техніку у район Ясинуватої на Донеччині. Про це повідомило головне управління розвідки Міноборони України. Із Макіївки під Ясинувату перекинули танкову роту 1-го окремого мотострілецького полку Збройних сил РФ та 12 вантажних автомобілів з боєприпасами.

Крім того, розгорнули комплекс радіолокаційної розвідки "Зоопарк1".  Українські позиції поблизу Ясинуватої сьогодні вночі росіяни обстріляли з боку Макіївки. Нагадаємо, цей населений пункт - стратегічно важливий залізничний вузол, поки що не підконтрольний українській армії.

Бойовики підтягують сили і до Горлівки. Обстріли навколо міста тривають у бік села Зайцевого, підконтрольного українській армії. Західніше Горлівки тиша. За розвідданими, заводять російських найманців.

З їхнього будинку, на околиці містечка Новгородоського, видно околиці окупованої Горлівки. Тож і вогонь звідти вони першими прийняли на себе. Це – все, що лишилось від даху їхнього будинку - головешки під забором. Він спалахнув від черги трасерів випущених з боку бойовиків.

Вже більш як півроку старенькі шукають допомогу, пішли до міського голови, та той просто відмахнувся.

"Ходив, обіцяв допомогти, а другий раз не захотів розмовляти мені колись", - розповідає мешканець м. Новгородське Микола Максимович.

"Ми бачимо, нікому не потрібні, виходить, я все життя дітям брехала - яка у нас турбота про дітей, старих, все на собі випробувала".

Їхні сусіди - військові, ось вони і допомагають ліками, харчами. Тиждень, як на лінії фронту під Горлівкою тихо. На новини з сепаратистських сайтів про обстріли міста - армійці дивуються.

"Жодного разу не бачив, щоб Горлівку обстрілювали".

Тиша викликана ротацією на тому боці. За розвідданими заходять російські найманці.

"Хто проти вас стоїть – росіяни, є і донецькі. Шкода хлопців, бо вони теж українці", - каже військовослужбовець збройних сил України "Вог".

"Стоять на тролейбусному депо САУ "Акація", 122 мм. Переглядав інформацію особисто. І в копанірах на позиціях трохи далі стоять БТРи".

Їм добре видно противника. Позиції - у лісосмугах, а ось важку техніку ховають за териконами. А ось як все зазеленіє, та вночі без нічних приладів вони сліпі. Тож як діти радіють волонтерській допомозі. А поки тихо, намагаються створити навіть у полі комфортні умови.

Та головний їхній скарб - кухар "Кропива". До мобілізації - шеф-кухар елітного столичного ресторану. Каже, що смачно нагодувати солдата можна з будь-яких продуктів.

"Якщо трапляється яловичина - м'ясо по-французьки, у нас українська кухня. Все з печі. Я в такому ресторані працював, шо все з печі. В чугунку, чи в глиняній посуді, запах дров".

Тож "Кропиву" бережуть. Адже ситий солдат - і оборона міцна.