В Конго через кризу масово відкриваються вуличні фастфуди [ Редагувати ]

Економічна криза у Конго змусила громадян поринути в бізнес. Люди масово почали відкривати вуличні фастфуди. Готують їжу просто неба. Чим частують клієнтів і чи допомагає це виживати в скрутні часи - далі в сюжеті. 

Вони готують прямо при дорозі й продають їжу просто неба під парасольками чи в маленьких кіосках. Жителі Кіншаси ледь не через кожен двір - бізнесмени. Пропонують місцевий фастфуд.

"Економіка нині найгірша за останні 20 років. Тож усі поринули в бізнес. У нас продають страви чи на кожному кроці", - розповідає клієнт Пепі Була Мбемба.

Місце, де подають їжу, називають Малева. Тут можна перекусити смаженою куркою, рибою, салатами і рисом під різними соусами. Усе дешево, а головне - смачно, кажуть клієнти.

"Я плачу за свою улюблену страву близько півтора долара. У кафе чи в ресторані це коштує в десятки разів дорожче", - розповідає клієнт Хосе Бангамба.

Проте дешевше - не означає якісніше. Про санітарні норми в Конго новоспечені власники місцевих фастфудів навіть не чули. Це Марі - вона власниця популярного вуличного кафе. Відсутність рукавичок і води, де можна було б помити руки, її аж ніяк не обходить. Каже, усе робить, як для своїх.

"Зазвичай власники кіосків нехтують гігієнічними нормами. У них всюди брудно. Я ж до своєї справи ставлюся відповідально. Адже мої діти й чоловік теж харчуються в кіоску. Для мене важлива чистота", - запевняє власниця кіоску Марі Алока Хіома.

Попри таку "умовну" чистоту, трапляється, що посуд у цих експрес-закладах не миють і подають страви в брудних тарілках. Санепідемслужби фізично не встигають всіх перевіряти. Та й скарг від громадян майже немає. Хоча ризик захворіти на тиф і холеру серед населення значно зріс.

"Нам нині потрібні цілі загони інспекторів, які б перевіряли кожен кіоск і пояснювали, як дотримуватися всіх норм під час приготування страв. Треба підвищити обізнаність людей щодо цього", - каже голова державної санстанції Бенджамін Квенгані Мавард.

Заробити на бізнесі "вуличного харчування" у Конго не надто вдається. Доходу вистачає лише на нагальні потреби родини, одяг для дітей та найпростіші іграшки.