Конфлікт в Азовському морі: хто опинився в полоні і як допомагають морякам? [ Редагувати ]

Третій напрямок тиску Росії на Україну нарешті привернув глобальну увагу. Тепер уже ніхто у світі не зможе сказати, що Україна перебільшує, коли стверджує, що після Криму та Донбасу саме в Азовському морі тиск набуває вкрай небезпечного характеру. Йдеться фактично про блокаду всієї цієї акваторії для України. Як цього не допустити? Спробуємо з'ясувати сьогодні.

А почнемо з питання про захоплених українських моряків. Їх уже вивезли з анексованого Криму до Росії в Москву. За інформацією російських ЗМІ, наших хлопців помістили в одиночні камери. Хто саме опинився в полоні? Та як морякам намагаються допомогти? Давайте подивимось.

Їх - 24. Вони різного віку та мають різні звання. Українські моряки та працівники СБУ. Зараз усі вони у російському полоні.

Тамтешня Феміда - безжальна і блискавична. Суду в анексованому Криму вистачило лише 2 доби, щоб на 2 місяці ув'язнити екіпажі всіх трьох захоплених суден. І навіть перевезти їх до Москви.

Рішення ось тут в, так званому, суді Криму штампували, наче під копірку. В закритому режимі. У залі були хіба що російські журналісти. Наших поранених хлопців, а таких шестеро - судили заочно.

"Судебное заседание проходило в очень ускоренном и быстром темпе – очень-очень быстро", - говорить Маммет Мамбетов, адвокат матроса Андрія Оприска.

І ще одна деталь - арештовували наших моряків, по суті - зрадники. Судді, які після анексії Криму порушили присягу і перейшли на бік окупантів. На відміну від підсудних.

Роман Мокряк. 31-річний командир "Бердянська". Катера, в якого поцілили росіяни. Майже всі його хлопці зазнала поранень. Зокрема, Андрій Артеменко - земляк Романа Мокряка. Вони обидва з Кіровоградщини.

"Обидва призовники були патріотично налаштовані з високим рівнем мотивації", - говорить Руслана Францішкевич, старший офіцер.

І свій патріотизм, і мотивацію Роман Мокряк доводив не раз. До анексії Криму він служив на єдиній субмарині в Севастополі. І тоді в 2014 офіцер відмовився присягати Росії.

Зараз на суді Роман теж поводився твердо. Своєї провини не визнав, давати свідчення відмовився.

Одесит Андрій Ейдер. Підлеглий Романа Мокряка - з "Бердянська". Хлопця, якому лише 18, поранили під час обстрілу. Він наймолодший серед полонених.

Ось усміхнений Андрій у сімейному колі. Це фото із соцмереж. До речі. Саме тут у соцмережах його родичі повідомляють останні новини про сина. Щоправда, їх геть небагато. Бо самі батьки про полон дізналися зі ЗМІ. Єдине, про поранення і операцію Андрій зумів сказати особисто:

"Он позвонил своей девушке не со своего телефона. Сообщил, что он лежит в больнице в Керчи, что он ранен", - розповідає Наталя Ертнова, хресна мати Андрія Ейдера.

Далі був арешт. Заочний. Коли Андрій повернеться додому, як решта полонених моряків, не розуміє ніхто.

"Все мы понимаем, что оно быстро-то не получится, и это тоже. На данный момент зависит не от нас, не от нашего правительства, а от правительства другой страны", - говорить Вікторія Ейдер, мати Андрія Ейдера.

Батько Андрія одразу після штурму катера написав, що пишається сином. А мати розповіла, що її Андрій з дитинства мріяв стати моряком. І став.

Мрія дитинства, яку він теж утілив у життя. Богдан Небилиця. 24 річний старший лейтенант. Командир захопленого катера "Нікополь". Офіцер родом із Сумщини. Навчався спочатку у Севастополі, а потім - в Одесі. Про Богдана всі дізналися ще 2014.

На цих уже кадрах Богдан разом із іншими курсантами під час підняття російського триколора над училищем співають український гімн.

Олег Мельничук. Молодий 23-річний черкащанин із Сміли. Командир третього захопленого судна - рейдового буксира з кримськотатарською назвою  "Яни Капу", тобто Нова брама. Який таранили росіяни.

Олега вже називають українським героєм. На беззбройному маленькому буксирі він зумів зіштовхнути та пошкодити два російських кораблі! А на суді Мельничук затребував перекладача. Бо не розуміє російської.

"Готов доказывать свою невиновность. Он понимает, что это политичекские действия, которые совершает Росия, для того, чтоб дискредитировать Украину", - говорить Едем Семедляєв, кримський адвокат.

І ця дискредитація України може перетворитися на цілком реальні тюремні строки. Нашим морякам росіяни "шиють" незаконний перетин українського кордону. А покарання за це від 6 років за гратами.

ФСБ одразу, буквально наступного дня після обстрілу, як "доказ" виклала псевдозізнання. На короткому відео три українські моряки говорять, про перетин кордону. В українських ВМС певні: їх змусили це сказати. А тут навіть видно, що затриманий читає текст.

"Осуществил переход через Керченский пролив. После пересечения государственной границы РФ визуально наблюдал корабли ФБС России".

Крім того, у радіозаписах військових, які з'явились у мережі, добре чути, як на українському кораблі, після російського обстрілу, викликають допомогу і чітко називають свої географічні дані у нейтральних водах.

"Рухаюся по Керченській протоці до Чорного моря. Намірів застосування зброї немає. Збройної агресії немає Зброї немає".

А оскільки моряків захопили у нейтральних водах, то вони мають статус військовополонених, а не порушників кордону. Тож напередодні український Мінюст звернувся до Міжнародного суду з прав людини з проханням захистити наших моряків.

"Наша чітка позиція, що вони є військовополоненими і до них мають застосовуватися всі гарантії захисту, які визначені Женевськими конвенціями", - заявив Павло Петренко, міністр юстиції України.

І вже сьогодні Європейський суд зобов'язав Росію надати інформацію про захоплених моряків. Адже наразі всі дані про стан наших хлопців вкрай скупі. Москва фактично намагається їх сховати. Навіть не завжди дають можливість зустрічі із адвокатом. До речі, координувати роботу міжнародної групи адвокатів з метою звільнення моряків буде російський правник Микола Полозов. Про це повідомив голова МЗС. А ще уряд виділяє полоненим гроші. Зокрема, і на захисників.

"По 100 тисяч, і хай витрачають на, що вважають потрібним - на адвокатів і так далі", - говорить Людмила Денісова, уповноважена Верховної Ради з прав людини.

Збирає полоненим морякам гроші не лише влада. За ці кілька днів українці уже зібрали майже півмільйона гривень допомоги.

"Родные этих моряков находятся далеко и не имеют возможности находиться рядом. Поэтому оказать им помощь и поддержку наша с вами обязанность и долг", - заявив Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.

А ось та цьому фото - їжа, шкарпетки, чай, серветки. І ці речі - безцінні. Бо їх українським морякам, не боячись репресій, несуть люди на окупованому півострові.

Ще раз доводячи, що Крим - це Україна.