Реабілітація трансплантації: як поставити на потік пересадку органів в Україні [ Редагувати ]
Реабілітація трансплантації. В Україні потроху знову починають робити операції з пересадки. Бо процес сильно загальмував коронавірус. На минулих вихідних у Львові чоловіку подарували нове серце. А потім авіацією доправили його у Київ. І це стало справжньою медичною подією. Хоча за кордоном таке давно буденність. То що ж потрібно, аби поставити трансплантологію на потік і в Україні? Аби наші люди могли лікуватися вдома і не поповнювали медичні бюджети інших країн? Богдан Вербицький - питав.
Медична галузь, яка була паралізована роками.
Ірина Заславець, засновниця громадської організації "iDonor":
Здається в Україні було 9 трансплантацій серця. 9, чи 10.
І це за весь час незалежності. В той час, як в інших країнах:
Юрій Андрєєв, голова ГО "Національний рух "За трансплантацію":
У Білорусі, до прикладу, щотижня відбуваються кілька десятків операцій.
Та цьогоріч процес, нарешті, зрушив із "мертвої точки". Пересаджують нирки.
Зараз йде процес імплантації нирочки.
І нарешті "взялися" за серця.
Это наше донорское сердце. Относительно сохранное.
Ірина Заславець, засновниця громадської організації "iDonor":
Це той рівень медицини, той рівень турботи про пацієнта, до якого ну ми прагнемо.
Чому досягати цього рівня довелося так довго? Скільки трансплантацій провели цього року? І як працюватиме система у майбутньому?
Ні, це не кадри голівудського фільму. Це вже українська медична реальність.
Сели. Сейчас будем выгружать.
У цьому гелікоптері перевозять пацієнта до реанімації Інституту серця для подальшої реабілітації.
- И не верится, да? - Да. Всего несколько часов назад сделали пересадку сердца. И уже в Киеве. - А были же во Львове.
Трансплантацію серця 57-річному Віктору зробили у Львівський лікарні швидкої допомоги. П'ять років тому чоловік пережив інфаркт. Довге лікування, реабілітація і життя на пігулках із постійною задишкою.
Віктор, пацієнт:
Треба робить щось уже, дуже важко жить. Ні жить, ні вмерти. Ніякі навантаження, по сходах піднятися на 5 поверх, до 3 доходжу і задихаюся уже. Дуже важко.
Врятувати Віктора могло тільки нове серце. Бо "рідне" збільшилося у кілька разів, і билося занадто повільно.
- Серце майже більше ніж у 3 рази збільшене. Да, десь так по розміру. - Ужас, ужас. - Дуже слабко скорочується.
На нове серце Віктор чекав п'ять років. Та одного ранку, пролунав дзвінок. Потрібно було терміново їхати до Львова, бо знайшовся донор. Уже через кілька годин і пацієнт і репацієнт були на операційних столах.
- Все, з Богом! - Дякую.
Декілька годин "медичної магії" і "нове" серце робить свої перші удари в "новому тілі".
Первое пересаженое сердце во Львове. Молодцы. 105 минут ишемическое время.
Ефект після операції, як кажуть "на обличчі" - там усмішка. А в голові у Віктора - нові плани високі плани.
- Дихать легше стало та й тиск підвищився. - Які плани? - На Говерлу піднятися.
Ця операція - дебют трансплантації у Львові. Минулого тижня там пересадили дві нирки та серце. До речі, операцій з його пересадки у 2020 зробили.
Ірина Заславець, засновниця громадської організації "iDonor":
Три за останні пів року. І це власне кажучи більше, ніж за останні там 15-16-17 років.
Чому так? Бо до цього процес був заблокований законодавчо. Лікарям навіть загрожувала кримінальна відповідальність. Трохи цифр для порівняння: за 2019 в Україні провели приблизно сто трансплантацій. А в сусідній Білорусі 500. З них 45 - це пересадки серця. І лише за рік Білорусь заробила на тому - сім з половиною мільйонів доларів. І частина цих грошей надійшла від українців. То чому такі кошти проходять повз українську касу?
Юрій Андрєєв, голова ГО "Національний рух "За трансплантацію":
Немає виконання закону, немає належних підзаконних актів, немає досі не створена ця єдина інформаційна система. Ми знаємо, ще за часів Уляни Супрун на ці реєстри було виділено 26 мільйонів гривень - це один мільйон доларів на ті часи. І так вийшло що ці гроші просто розчинилися у повітрі. Коли правоохоронні органи прийшли і запитали у минулого керівництва МОЗу: "А де ж оця система? Куди діли мільйон доларів? ". То принесли флешку і сказали: "От вам флешка. Тут вся система". А виявилося, що ця система, вона не працююча.
Тому її перероблюють. Орієнтовно електронна платформа донорів має запрацювати з січня наступного року.
Ігор Іващенко, заступник міністра охорони здоров'я України:
Даний момент ми проходимо процедуру комплексного захисту інформації. Систем інформації. І на це теж потрібен час. Головне питання - це саме розміщення його на електронній платформі.
Через відсутність системи, кількість трансплантацій в Україні поки невелика. А ті операції, що відбуваються, насамперед, залежать від ентузіазму самих лікарів.
Юрій Андрєєв, голова ГО "Національний рух "За трансплантацію":
Був лікар головний в Ковельській лікарні там наче справа зрушила з місця. Щойно він перейшов з ковельської лікарні до львівської, у Ковелі все закінчилось.
Ірина Заславець, засновниця громадської організації "iDonor":
Це люди які не прикриваються обставинами, а які міняють обставини для того, щоб це зробити. Вони досі не увійшли в пілотний проект. Включення їх в пілотний проект - це питання якраз цього тижня. Але вони зробили цю операцію, і виявляється вони її зробили своїм коштом.
До пілотного проекту програми трансплантацій потрапило 12 лікарень. На пересадки з бюджету виділили 112 мільйонів гривень. Їх поступово освоюють, а список медзакладів обіцяють збільшити.
Ірина Заславець, засновниця громадської організації "iDonor":
Це означає, що ще більше там 10 закладів охорони здоров’я додадуться до нього. Це були кошти 19-го року. А на 20-й рік було закладено так само сума 112 мільйонів гривень. Це гроші які є. І якщо якийсь заклад вичерпає свої кошти, він може знову ж таки отримувати гроші з бюджету 2020 року.
Інститут Шалімова - медзаклад, який майже вичерпав фінансовий ресурс 2019-го на пересадки органів. Це своєрідна цитадель української трансплантології. На операційному столі - пацієнт, який потребує пересадки печінки.
Андрій Корольов, лікар-анестезіолог:
Рецепиент - сын. Один из близнецов, кстати. Их трое. Это один из младших близнецов. И он пол печени отдаст.
І подібних операцій тут роблять десятки. Щоправда, 2020 вніс свої корективи. Через коронавірус, кількість операцій довелося суттєво скоротити.
Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім.О.О.Шалімова:
Якби не та біда, яка прийшла у весь світ пов’язана з СOVID-19, то ми б робили кожну неділю. Тому що черга на трансплантацію дуже велика. І зараз безумовно людське життя не може чекати і ми почали виконувати трансплантації, операції за усіма вимогами для дотримання карантину.
Якщо б до того ж не відсутність реєстру, операції можна було б робити щотижня. Бо тут головне - наявність донорів та електронного реєстру. Збільшувати кількість трансплантацій планують і в МОЗі. Для цього і грошей проситимуть більше.
Ігор Іващенко, заступник міністра охорони здоров'я України з питань європейської інтеграції:
І ми передбачаємо збільшення фінансування до 150 мільйонів гривень.
Однак, окрім кількості лікарень, необхідно збільшувати і кількість органів, які можуть пересадити саме в Україні. Легені та кістковий мозок - "ахілесова п'ята" української трансплантології.
Ірина Заславець, засновниця громадської організації "iDonor":
Амбіція пересадити легені стоїть. Ми говоримо шо у нас декілька років для того щоб зменшувати потребу лікування закордоном збільшуючи кількість операцій в Україні.
Юрій Андреєв, голова ГО "Національний Рух "За трансплантацію":
В цьому році на закордонне лікування витрачається 99 відсотків - це трансплантація органів кісткового мозку. Виділено більше мільярда гривень. З однієї сторони - це врятовані життя, це шанс на життя для людей. А з іншої сторони ми розуміємо, що за ці кошти можна було б лікувати в Україні в три-пять разів більше таких людей.
"Нового органу" щороку потребують близько 5 тисяч українців. І щоб всі вони могли оперуватися вдома, потрібно вилікувати хронічну українську хворобу - бюрократію, ускладнену корупцією.