Чим заплатить Україна за черговий транш міжнародним кредиторам? [ Редагувати ]
Зашморг чи порятунок? Цього тижня парламент ратифікував кредитну угоду, за якою Україна має отримати більше мільярда євро позики. Та які умови такої щедрості? І яка сума державного боргу вже зараз припадає на кожного українця?
Кредитна наочна математика: державний борг України зараз - це понад два трильйони гривень. В американській валюті - 85 мільярдів доларів! І половина цієї суми - це міжнародні кредити й позики. Тобто зовнішній борг країни 43 млрд.доларів!
Хай берут, потому что, где они еще возьмут, чтобы у нас было, чтобы хоть с голоду не умерла Украина!
Нам потрібно буде ці кредити колись віддавати.
Ділимо 85 млрд доларів загального держборгу на 41 мільйон українців. отримуємо $2036.
І це питання - головне. хто і як віддаватиме кредиторам ці гроші? За даними Держстату, за цей рік, населення України складає понад 41 мільйон. Ділимо загальну суму боргу на кількість громадян. І виходить, що на кожного з нас припадає по 2 тисячі доларів державного боргу!
Ми станемо рабами когось, що ми не будемо самостійно розвиватися, те що у нас не буде тої незалежності, до якої ми всі ці роки йшли.
Чи справді українська економіка не витримає без міжнародної фінансової підтримки? І на які умови кредиторів політики підписують нас із вами? І скільки ще закордонних грошей отримає Україна найближчим часом?
Вівторок. 25 серпня. Позачергове засідання парламенту. Депутати ухвалюють найважливіший документ дня - ратифікують меморандум та кредитну угоду із Євросоюзом. Ціна питання - один мільярд 200 мільйонів євро.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, народний депутат, "Європейська Солідарність":
Це, на жаль, є критично важливим для абсолютно знесиленої недолугими діями уряду економіки України. Це важливо ще й тому, що це позитивний сигнал для інвесторів. Тому що і програма Міжнародного валютного фонду і Європейського союзу сигналізують, що країні таки можна довіряти.
Позичені гроші хочуть пустити на стабілізацію економіки і подолання кризи через коронавірус. Погасити кредит Україна має протягом 15 років. Процентна ставка менше, ніж 2 відсотка річних.
Мільярд 200 мільйонів євро кредиту від ЄС Україна планує отримати двома траншами. Перша половина має надійти вже незабаром.
Та думки депутатів у сесійній залі, зрештою, як і простих українців, яких ми питали на вулиці, різняться. Для декого позика - це порятунок, для декого - зашморг!
Сергій Власенко, народний депутат, "Батьківщина":
Не треба маніпулювати, ніяка це не допомога. Це звичайний комерційний кредит, тобто гроші, які треба повертати, які даються під відсотки. За прикриттям цього меморандуму здаються державні, національні інтереси.
То де ж правда? І головне - на які умови підписалася Україна перед ЄС? А вони прив'язані до програми із МВФ. Серед іншого, Україна має повернути високі зарплати державним топ-менеджерам. Ліквідувати податкову поліцію. І провести структурні реформи судової системи, податкової та митної служб. І змінити принцип кадрових призначень.
Тетяна Острікова, економічний експерт:
Ми знаємо як, на жаль, проводяться конкурси в Україні і що зазвичай, вони оголошуються вже тоді, коли є погодженні політично з урядом і з владою кандидати. Також там говориться про те, що має бути ліквідована державна фіскальна в якій залишилася на сьогоднішній день фактично лише податкова міліція і створена нова агенція, яка буде займатися серйозними фінансовими злочинами. На жаль, той законопроект, який буде розглядатися восени Верховною Радою, якраз і містить залежність цього органу від політичних призначень.
Та й ефективність реформування митної служби викликає сумніви.
Тетяна Острікова, економічний експерт:
Боротися з контрабандою потрібно системно: це сильна митна адміністрація, це неможливість реалізації в країні незаконно ввезеного товару. Жодного з цих пунктів, на жаль, там немає і по тим кадровим призначенням і тій кадровій чехарді, яка відбувається в митній службі, ми бачимо, що уряд повністю втратив контроль над процесами управління митною службою.
Та як показує український багаторічний досвід позичальника, пообіцяти реформи - ще не означає ці реформи провести.