Екологічне лихо на Прикарпатті: чому село провалюється під землю [ Редагувати ]
Екологічне лихо на Прикарпатті. Там село Кропивник у буквальному сенсі йде під землю. Під тоннами ґрунту щомиті ризикують опинитися сотні будинків. Місцевих жителів - а це кілька тисяч людей - обіцяють відселити, але далі обіцянок справа не йде. Жанна Дутчак - докладніше про проблему.
Це околиці села Кропивник. Рік тому земля в цій місцевості почала стрімко просідати й підтоплюватися. Подекуди більш ніж на метр. Хоч і значно повільніше, але обвалюється ґрунт і в самому селі.
Поруч житлові будинки, о там господарство є, то вже нова стайня, колись була стара стайня ї розібрали тому що вона вже була майже, майже у воді.
Село Кропивник розташоване на території колишнього рудника. Видобуток калійної солі тут почали ще в тридцятих роках, і вели аж до сімдесятих, поки не вичерпалися всі запаси. Шахти закрили, а ось величезні пустоти під землею - залишилися.
Анна Пихней, жителька села Кропивник:
Ми уже скільки на подвір'я, ми тут живемо в центрі, скільки на подвір'я завезли каміння і воно все пропадає, пропадає, пропадає.
Загалом опинитися під землею ризикують майже дві сотні обійсть, а це пів тисячі жителів. Усіх їх обіцяли звідси відселити ще 2010 року, кажуть селяни.
Анна Пихней, жителька села Кропивник:
У нас вже розписували скільки квартир, хто яку квартиру має получити, всьо переселяли нас. Але потім всьо заглохло, ніхто нічого не каже.
У Калуській ОТГ, до якої увійшов і Кропивник, кажуть: у небезпечній зоні, окрім цього села, ще одне й частина Калуша. Загалом площа просідання сягає сотні гектарів. Негайного відселення потребують чотири тисячі сімей.
Галина Романко, заступниця голови Калуської ОТГ:
Взагалі не були передбачені на це кошти тоді. Фінасово зараз немає, немає можливості.
Розв'язати ці проблеми самостійно громада не може, потрібна державна програма, та пропри те, що статус небезпечної зони оголосили ще 2010 року, її досі немає. І багато років ніхто не контролює навіть самого процесу просідання.
Юрій Садовий, провідний геолог ДП "Науково-дослідний інститут галургії":
Час минув, вирішувати треба було раніше. Зараз дещо можна зменшити, якби діяти реально. Якісь кошти виділяють, але витрачають зовсім там де можна заробити.
Тож рано чи пізно на місці Кропивника утворяться солоні озера. Скільки часу нині мають селяни, щоб переїхати звідси - достеменно сказати не береться ніхто.