У лікарнях України катастрофічно бракує місць та кисню [ Редагувати ]

У лікарнях бракує і місць, і кисню. Виробники не встигають, бо потреби зросли в рази. У Рівному, приміром, замовляють тепер удесятеро більше, ніж на початку епідемії. За тиждень пацієнти з коронавірусом використовують 16 тонн кисню. Більше про ситуацію - далі.

Відчуття такі, що не доведи Господи нікому, як в цій масці. Але це спасіння.

Цей чоловік на апараті штучної вентиляції легень уже півтора місяця. Просить не показувати його обличчя. Коронавірус майже "з'їв" легені чоловіка. Дихати самостійно не може. Маску наважується зняти на кілька хвилин, аби випити води. Показники кисню на моніторах одразу падають.

Андрій Огінський, завідувач реанімації Рівненської центральної міської лікарні:

Він повністю в свідомості, але кисень ще йому потрібен в досить високій концентрації з високим потоком. Зараз на даному етапі він витрачає 50 літрів на хвилину кисню.

Рівненська центральна лікарня майже цілком заповнена пацієнтами з ковідом. Це понад дві сотні людей. Більш як половина з них - тяжкі та киснезалежні. Щоб дихали всі, лікарні на тиждень необхідно 16 тонн кисню.

Євген Кучерук, головний лікар Рівненської центральної міської лікарні:

Ми не розраховували на таку величезну кількість пацієнтів. В нас 138 кисневих точок. Як ми повністю запускаємо їх - тиск падає. Ну не хватає. Майже кожен день машина їздить, і ми на грані фола.

Ми привозимо рідкий кисень. Він за допомогою цієї станції перетвориться в газоподібний стан.

До Рівного кисень привозять зі Львова. Керівник підприємства каже: обслуговують пів сотні медзакладів Західної України. До такого шаленого попиту не були готові, тож працюють на межі можливого.

Ярослав Гром, директор підприємства з виробництва кисню:

Якщо раніше ми заправляли установку раз в три тижні на 21 день, то на сьогоднішній момент нам треба заправляти її що два дні. Не вистачає ні людей, ні працівників, ні ресурсів, не витримує ні техніка. Нічо не витримує.

Ось з цієї станції кисень потрапляє у медзаклад. Зараз його використовують удесятеро більше, аніж на початку карантину. Магістралі, якими його централізовано подають, на такі обсяги теж не розраховані. Тиск у трубах постійно падає.

В нас всі апарати працюють в режимі від 3 до 5 атмосфер. Ну в середньому, щоб було 4 атмосфери.

Однієї кисневої станції для цієї лікарні вже не вистачає, констатують медики. Її встановили ще сім років тому. Тоді в медзакладі було лише два десятки кисневих точок. Натепер їх майже 150.

Ігор Дундюк, заступник головного лікаря Рівненської центральної міської лікарні:

Нам потрібно додатково або ще одну кисневу бочку - станцію, або кисневу станцію окремо, яка буде робити кисень з повітря і відповідно діаметр труб повинен бути не 16, а мінімум 50 або 25 міліметрів діаметр труби. Це потребує часу, фінансів і спеціалістів, яких зараз, в розпал ковіду, не так багато.

Ситуація з киснем критична - кажуть у мерії. В Україні - це справжній дефіцит.

Володимир Хомко, міський голова Рівного:

На кінець листопада в нас не буде кисню. Гроші маєм. Не маєм, де купить. Це буде посміховисько, якщо ми кисень почнемо возити з Польщі. Тому це завдання уряду стовідсоткове - зараз бистро будувати чи розгортати об'єкти, які виготовляють кисень.

У регіоні готуються до найгіршого сценарію. Місця в лікарнях швидко заповнюються. Тож в області шукають альтернативні шляхи постачання кисню. Бо без нього в пацієнтів з коронавірусом, кажуть медики, немає шансів на одужання.