На сході України дотримуються традицій святкування Різдва [ Редагувати ]

Власні родинні секрети і святкування Різдва, й приготування куті зберігають і на сході України. Рецепт головної страви Святвечора в Запоріжжі - дізнався Сергій Бордюжа.

Психотерапевта за професією, Лінку Українку, добре знають у Дніпрі. Проте вже більше року, як вона з родиною переїхала сюди - до Запоріжжя. І вже тут - ділиться рецептами родинної куті. Тієї, яку зазвичай готують в родинах на сході України:

Лінка Українка, жителька Запоріжжя:

Вы знаете, в моем детстве я не знала никакой другой кути, кроме как рисовой. Так готовила моя бабушка, сейчас прабабушка моих детей. Так готовили родители в семье моего мужа. И поэтому пока мы не выехали за границы нашего города, в западную Украину, мы и знать не знали о том, что бывает еще и кутя на пшенице.

Крім рису - решта інгредієнтів - традиційні. Та дещо нове родина таки привнесла у святкову справу, підлаштовуючи кутю під власний смак.

Лінка Українка, жителька Запоріжжя:

У нас здесь компот из сухофруктов. Сухофрукты сами мы собирали, сами сушили, сами потом варили зимой из них компот. Орехи, смесь. Мак, предварительно замоченный в воде, рис тоже промытый хорошенько от крахмала замоченный. И смесь сухофруктов - клюква, вишня, и изюм. И конечно же - мед.

Кутя - страва не хитра, проте - магічна, запевняє господиня.

Лінка Українка, жителька Запоріжжя:

Вы знаете, я считаю, что абсолютно не важно, что в вашей куте на столе. Пшеница, это, перловка или рис это. Самое главное, какую душу, какой посыл вы вкладываете в это блюдо. С какими словами и мыслями вы будете угощать своих родственников. Поэтому как бы там ни было, западная Украина, восточная Украина, наши праздники православные, они нас объединяют.

І до страви обов'язково готують солодку випічку. На тарілці - різдвяний віночок. У центрі - кутя.

Так. Теперь ставим сюда. И теперь узварчик надо налить.

Саме ось таку кутю ввечері родина Ліни повезе із Запоріжжя на малу батьківщину до Дніпра.

Лінка Українка, жителька Запоріжжя:

Когда от самого маленького до самого большого собираются все за одним столом, и рассказывают, что это блюдо еще так готовила моя бабушка, или моя прабабушка. Тогда человек, даже самый маленький, ощущает свое отношение, причастие к этой семье, ощущает какие-то опоры своего рода.

Тож попри карантин українці зараз, як і багато століть до цього, збираються за родинним столом. Заради сімейного тепла, в якому й розкривається все таїнство Різдва.