Щедрий вечір: на Прикарпатті за стародавніми традиціями попрощалися зі Старим роком [ Редагувати ]

Сьогодні українці відзначають Щедрий вечір, або свято Маланки. А ще зустрічають Старий Новий рік. Ці свята пов'язані з низкою обрядів і традицій. Яких саме?

Прикарпаття - один з регіонів, де Щедрий вечір, або свято Маланки, й досі відзначають колоритно із дотриманням усіх обрядів і традицій. Святкувати починають, щойно настають сутінки. Дівчата й жінки збираються гуртом і починають ходити від хати до хати, голосно щедруючи. Їх називають - Маланками.

Надія Гринів, жителька села Глибоке:

У нас в селі є три Маланки. У нас в селі самі дівчата, тільки дівчата. Дівчата переодягаються на Василя, малюються гарно красяться і одягається Василь і вдягається Маланка. Маланка в гарні такі бинди, по колишньому кажуть, то лєнти. А Василько вдягає кашкет, чи капелюшок.

Ой господарю, господарочку, пусти до хати Маланочку. Василь з Маланкою заходять у ваш Дім, щастя здоров'я бажають усім. - З Новим роком йдемо до хати, щоб вам щастя побажати!

Василь і Маланка - головні герої святкового дійства.

Іванна Семянів, жителька села Глибоке:

Сьогодні я є Василем, це моя Маланка. Василь - це є гойний парубок, а Маланка - це його дівчина, за якою він поглядає. - А вуса ваші де? - Загубили, не виросли! Це сучасний Василь!

А от у сусідньому селищі маланкують не лише дівчата, а й хлопці. Переодягаються у тварин і фольклорних персонажів. Діана бувала вже і котом, і козою. Каже: гуляють усю ніч, зустрічають Старий Новий рік.

Діана Галишич, жителька селища Солотвин:

Наш регіон по особливому зустрічає прихід Старого Нового року - водіння кози та Маланьї, щедрівками від хати до хати ходять і вітають всіх Василів з таким величним святом.

Світлана Панько, жителька Солотвина:

Особливість Маланки в тому, що ті хто маланкує, її почет - вони намагаються у свій сценарій вклинити персонаж, який був характерний подіям року, що минає. І напевно, що в цьогорічній Маланці можна бути побачити напевно коронавірус - однозначно, бо він вніс корективи у наше життя.

Зі святом Маланки пов'язано дуже багато обрядів.

Стефанія Капустинська, фольклористка:

Вони йдуть селом, колядують і знають де є Василь, чи парубок. чи поважний чоловік. Заходять до хати, співають: "Вже сонце заходить, Василя надходить, вітаймо!". Ось так гарно співають, його беруть у коло, співають пісень. Так його вітають, гратулюють з його іменинами, з днем патрона.

Свято Маланки збігається зі Щедрим вечором. Називають його так тому, що господині готують у цей день багатий стіл. Страви на ньому не пісні, як перед Різдвом, а навпаки - щедрі. Родина збирається разом і зустрічає Старий Новий рік. А вже наступного ранку в хаті чекають на засівальників - за традицією, ними можуть бути лише хлопці.

Стефанія Капустинська, фольклористка:

Коли засівальник приходить до хати, він засіє спочатку, а потім зі скрині має бички - то такі витесані верби - весь реманент, яким користується жінка в хаті: коцюба могли бути, качалка, і бочка на мід. А окрім того, були бояри: молодий з молодою, і якщо до хати до вас прийшов молодий засівальник - засіяв і просить вас на бички, якщо витягнете бояр, - то у вас в хаті буде весілля.

Всі різдвяні дійства на Прикарпатті завершуються віншуваннями, за які і щедрувальники, і засівальники отримають "щедрі" подяки від господарів.