У київському Будинку Кіно відкрилась фотовиставка пам'яті Революції Гідності [ Редагувати ]

Напередодні в столичному Будинку Кіно відкрилася фотовиставка, присвячена сьомій річниці Революції Гідності. Автор робіт не лише фотохудожник, а й безпосередній учасник тих подій. Моя колега Марія Кагал бачила експозицію і розкаже про свої враження.

Вулиця Героїв Небесної сотні. А 7 років тому - Інститутська. Саме тут відбувалися найкривавіші події революції гідності. Водомети, БТРи, тітушки та снайпери проти дерев'яних щитів та саморобної зброї. У період з 18 по 21 лютого - понад 100 загиблих.

Нині на цій вулиці все нагадує про полеглих. Серед них міг опинитися й Олександр - фотохудожник та автор виставки. На цій світлині він націлив фотоапарат на беркутівця. Той поцілив у відповідь. Та на щастя, куля лише зачепила Олександра.

Я собі залишився там один на вулиці, біля мене нікого не було. Несподівано розвертається цей беркутівець і з пістолета мені стріляє в голову. Я навіть не зрозумів, я дивлюся витерся, думав вспотів від напруження, а це кров була.

Проте нині, каже, завдяки цим знімкам він щороку має змогу нагадувати людям про криваві і водночас поворотні події.

Олександр Тимошенко, автор виставки "Нескорений Майдан":

Ну самі фотографії говорять за себе. Це кожна маленька розповідь в кожній фотографії. І я пишаюся тим, що чи в Львові, чи в Тернополі в багатьох містах був ці виставки відкривав підходили люди і впізнавали себе.

Василь теж колишній учасник майдану. 18 лютого йому також дісталося - силовики накинулися на нього та добряче побили. Але, розповідає, коли згадує тодішні революційні події, у пам'яті одразу виринають світлі спогади.

Василь, учасник Революції Гідности:

Люди поважали один другого, усміхалися, в мене було таке відчуття, що це маленька республіка мрії, де би хотілося жити.

І хоча відтоді спливло вже чимало років, винні у вбивствах та побиттях людей - і досі не покарані. Майданівці весь цей час ходять по судах, аби домогтися справедливості.