Пляшка молока дорожча за пиво: в Україні зростають ціни на молочну продукцію [ Редагувати ]

За останні три роки ціни на українську молочну продукцію - б'ють антирекорди. Вартість сметани, сиру, масла та молока - зросла наполовину! І це не межа,- кажуть експерти.

Дійшло до того, що пляшка молока вже майже вдвічі дорожча за пиво! А вітчизняну молочку з полиць почав витісняти дешевий імпорт - польський, німецький, грецький.

Куди дівається українське молоко? І чому наші корови можуть опинитись у червоній книзі України - дізнавався Богдан Вербицький.

Українське молоко як дефіцит?

Ситуація із сировиною, з молочною річкою є дуже критичною.

Ріки міліють, бо корів стає менше. А фермерство...

Іван Слободяник, голова Всеукраїнського конгресу фермерів:

Це, скажімо так, виживання, ніж бізнес.

Ми порахували у скільки обходиться корова.

Лілія, фермерка:

Більше пів города - це її.

А ще порівняли скільки молочної продукції в магазинах нашої, а скільки імпортної!

***

Знайомтеся - це Поня. "Джерело" молочної річки. А це пані Лілія, власниця Поні. Жінка веде нас до хліва на вечірній надій. Та спочатку...

Ми купаємо хвоста. Викупую її, щоб вона була чиста, не кошлата.

Доглядає, як за рідною,- каже пані Лілія. Бо це - кохання з першого погляду.

Кажуть, корова должна буть похожа на свою хозяйку. Я її як купляла, як тільки побачила, то мене не інтересувало, шо вона, як вона. Главноє, шо в неї чьолка. Кажу. Що вона на мене похожа, я її беру.

До корови у жінки "свій підхід".

- Я їй ше співаю . - А як? - Та льогко. На калині мене мати колихала.

Зібране молоко жінка раніше здавала. Ще кілька років тому по селу їздив молоковоз.

Лілія Ковтун, господиня:

По п'ять гривень брав молоко. Воно не вигідно. А потом то перестали їздить. Ну короче. Мені простіше: я поїхала, я не напрягаюся, своє продала, в мене вже свої клієнти є. Це висить моя продукція. Осьо в неділю поїду на базар. Твороги стікають. У відерці сливки, а це сир.

 

Возити це все на попутках і продавати на базарі значно вигідніше. Арифметика - проста.

Лілія Ковтун, господиня:

Десять літрів молока по п'ять гривень. 50 гривень. З 10 літрів я зроблю: півлітрова банка сливок - 50 гривень банка сливок. Сир 30. Це вже 80.

І продавати дешевше - просто своєї праці не поважати.

Лілія Ковтун, домогосподарка:

Як є корова, то я і бик, я і баба, і мужик.

І так працювати хочуть не всі! Корів по українських селах - стрімко меншає.

Іван Томич, голова Союзу українського селянства:

Сьогодні біля півтора мільйона. 91 рік більше 10 мільйонів корів. Ми рухаємося до занесення у червону книгу української корівки.

Для порівняння у сусідній Польщі більше як шість мільйонів голів. А ще наші сусіди обганяють нас у виробництві молока. Чому ж в Україні молочна посуха? Усе через нерентабельність:

Іван Томич, голова Союзу українського селянства:

Десять літрів молока людина яку утримує корівку реалізовує отаким як ви говорите чи посередникам, чи на пряму молокозаводу. Ціна від 4 до 6 гривень в залежності від області.

Іван Слободяник, голова Всеукраїнського конгресу фермерів:

Ті хто заходить у "рітейл", тобто через продаж супермаркетам, я маю на увазі продають переробнику, і потім переробник продає через супермаркети - це все під питанням.

Бо конкуренція - висока. А тим паче коли на ринку з'явилась імпортна дешева альтернатива.

Іван Томич, голова Союзу українського селянства:

На сьогодні імпорт десь входить від 30 до 40 відсотків. Наприклад: ті же поляки на корівку отримають підтримку.

Іван Слободяник, голова Всеукраїнського конгресу фермерів:

Окрім цього, він має інші дотації. Наприклад, компенсація за техніку - безповоротна. Компенсація по кредитах, компенсація за купівлю, компенсація інша, інша, інша.

У сумі: збільшення польського експорту зокрема і в Україну, а значить - виграна конкуренція. 

Тож скільки "молочки" на прилавках наших супермаркетів української, а скільки "сусідської" - польської, чи білоруської. І яким продуктам українці перевагу віддають? Давайте перевіримо.

Експерти кажуть: найбільше імпортної молочної продукції серед так званої переробки. Тобто твердого та кисломолочного сиру, масла та йогурту. Усі ці продукти завозять в Україну без мита, а значить різниця в ціні мінімальна.

У молочному відділі якраз викладають товар. Одразу помічаємо імпорт: польські, німецькі та грецькі назви. Продавчиня Ольга каже: беруть - усе.

Ольга, продавчиня:

Польський виробник, дуже гарно. Як кілограмові, так і трьохсот грамові.

А як щодо ціни? - Цікавимося в покупців.

Юрій, покупець:

Сейчас вот акция идёт, она дешевле немного. - Я взял вот сыр "вершковий". - А хто виробник? - Німеччина.

Андрій, покупець:

Польське молоко коштує десь порядка 13 гривень літер. У нас больше.

Чому? Бо в нас немає достатньої підтримки фермерства. А значить і собівартість виробництва - вища. І одним лише закликом "Купуй українське" - тут не допоможеш:

Потрібно переходити до моделі "від виробника - до споживача".

***

Як пан Микола та пані Галина. Молочним бізнесом подружжя Ільницьких займається вже чотири роки. В їхньому господарстві вісім корів та одне телятко.

А ще Юля, Ляла та Зьорка. Усі - жителі невеличкої сімейної ферми в селі Угерсько на Львівщині. Коли Ільницькі купували свою першу корову, навіть і гадки не мали, що колись на цьому зароблятимуть. У родині - троє дітей, тож годувальницю брали для них.

Галина Ільницька, фермерка:

Ну коло одної ходиться, коло двох теж підеться, зробить, коло трьох так само зробиться і так затягнуло, затягнуло і побачили, що то можна заробляти гроші на тому.

А розпочати бізнес допоміг випадок. У сусідньому селі саме відбувався семінар із ведення молочного бізнесу, на який і потрапив пан Микола. Там чоловік побачив, який вигляд має сучасна ферма. І так захопився, що покинув заробітчанство, і на батьківщині - взявся за свою стайню.

Микола Ільницький, фермер:

Дізналися як правильніше як то все робити і дуже легко стало на рахунок годівлі.

Із обладнанням допомогли благодійники. Світло, вентилятори, поїлки і навіть один доїльний апарат. Роботи біля корів - поменшало, а надої - зросли.

Микола Ільницький, фермер:

Тут було дуже все по простому. Як сільське господарство драбини жолоб. Все ручне. У нас поїлки вода вже підведена то високу продуктивність дає. Систему вентиляції, дуже хороша така що бачите що у нас ні запаху нема. О то є надій із однієї корови, то є приблизно десь 10 літрів молока.

І за день виходить удвічі більше! Усю свою продукцію Ільницькі продають людям напряму. І покупців хоч відбавляй. Розписаний кожен літр.

Галина Ільницька, фермерка:

Із села багато, із сусідніх сіл приїжджають розбирають. Хтось рано, хто увечері і все графік зложений і кожен в свій день приїхав забрав своє молочко.

Нині родина задумується над тим, щоб розширити свій бізнес.

Має одно око чорне друге біле. А ше має бути чотири...

Чи дає надію на оптимізм ця історія? - Безперечно. Та є одне "але". Більшість устаткування на цю ферму профінансував канадський ґрант, а не українська держава.