Війна на Донбасі: противник застосовуває заборонені міни [ Редагувати ]

Бойовики тричі порушили режим тиші на Донбасі за минулу добу. Неподалік Новозванівки атакували з гранатометів різних систем. Поблизу Зайцевого застосували стрілецьку зброю.

А у районі Новгородського ворог здійснив дистанційне мінування з ручних протитанкових гранатометів мінами ПОМ-2. З українськими оборонцями на передовій поспілкувався наш кореспондент Руслан Смєщук. Його репортаж - далі.

Провокації на фронті не припиняються ані на день. Сьогодні ворог обстрілював наших військових поблизу Новозванівки на Луганщині та біля окупованої Горлівки. Окрім того, противник і далі кидає в бік українських позицій заборонені протипіхотні міни.

Бліндажі бойовиків у зоні прямої видимості, залишки реактивних гранат, що прилітають по окопах - то тут, то там... Це - передові позиції в районі окупованого Желобка на Луганщині.

Віталій, військовослужбовець Збройних сил України:

Були одиночні постріли, були черги, провоцирують як обично. Відкривають вогонь щоб подивитися на вогневі точки, чи ми не заснули.

Але це ситуація буденна. Що незвичне - так це пересування ворожої техніки, яке відбувається тут протягом останнього тижня.

Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:

Збільшилось кількість безпілотних літальних апаратів, щось вишукують. Збільшилась кількість постів спостереження, копають капоніри під техніку, ночами чути як переміщується техніка - не одиночна, а колонами. Буває що прямо тут розвантажують з тралів, бо бахкає і лязгає.

Доки працюємо, дізнаємося, що разом з Віктором тут воює його молодший брат Василь. У свої 22 роки Василь на фронті вже четвертий рік. Уперше на передову хлопець намагався потрапити ще у 2014 році, коли був неповнолітнім. Приховавши свій вік, пішов у добробат. Але там його викрили.

Василь, військовослужбовець Збройних сил України:

Я проговорився сам, і ще я потрапив у групу до побратима свого брата, з яким вони воювали і пройшли Майдан. Через це мене відправили додому.

Через два роки хлопцеві виповнилося 18 років і він підписав свій перший контракт. А потім і старшого брата залучив.

Василь, військовослужбовець Збройних сил України:

Він виявив бажання повернутися, а я йому кажу: йди до мене, і він підписав контракт. Він - мій старший брат, і я пам'ятаю що він з дитинства поруч і допомагає мені і захищає весь час.

Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:

Це спонукає більш відповідально відноситися до служби. Бо я не просто зі своїми хлопцями - я із братом кровним. А кров - не вода.

Тепер так і служать, у буквальному сенсі, прикриваючи один одного від ворожого вогню та випробувань фронтового життя.