На фронті зафіксували 12 порушень режиму тиші за добу [ Редагувати ]

12 порушень режиму тиші було на фронті минулої доби. Тричі ворог застосував заборонену зброю. З мінометів 120 калібру та важкої артилерії противник обстріляв українські позиції поблизу Мар'їнки, Новозванівки та Кримського. А неподалік Троїцького та Широкиного - з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. У районі Зайцевого задіяли безпілотник, з якого скинули постріли ВОГ-17. Втрат серед українських оборонців немає.

Про ситуацію на передовій розповість наш кореспондент Ігор Левенок. Він поспілкувався з українськими військовими.

Ігор Левенок, кореспондент:

Селище Верхньоторецьке! Війна розділила цей населений пункт. По суті лінія розмежування тут пролягає по вулицях. Отам вже тимчасово окупована територія із російськими рублями, із російською так званою гуманітаркою, яку, зазвичай, завозять у ящиках для зброї. Армійці кажуть, там роблять це регулярно, а потім звідти щось "прилітає".

Запеклих боїв тут зараз ніби й нема. Але й про перемир'я не йдеться. Ворог укріплює свої позиції. Проводить розвідку. І стрілянина з його боку вже як "добрий день". Можуть вгатити й вдень, і в ночі.

Дмитро, військовослужбовець Збройних сил України:

Починають ті, хто тут на передових позиціях, мабуть, якісь місцеві ці алкаші невпорядковану абсолютно стрільбу. Але, як бачимо, результату в них тут не було ще.

Погода теж вносить свої корективи.

Зараз зеленка впала і дуже гарно все проглядається, особенно коли "одноглазі" їхні сидять снайпери, то нам приходиться хитрити трошечки.

З першої миті у центрі селища здається спокійно. Плине мирне життя. Люди прямують у справах. Гуляють із дітьми. Та майже на усіх спорудах війна лишила свої мітки. Вони посічені осколками. І тиша тут оманлива.

Є навіть люди, які прекрасно розуміють хто по ним стріляє, і хто там знаходиться, проте в них і досі голова "промита" деякими телеканалами.

І то - проблема. Українського мовлення в ефірі тут майже нема. Натомість ворожа пропаганда лунає з усіх приладів. Та навіть попри це настрої місцевих мешканців помітно змінилися. Надворі вже не дві тисячі чотирнадцятий рік.

Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:

Хто бачить як там люди живуть, там біднота. А в когось родичі там. Розказують, що село жило краще до цього всього, поки оці не прийшли.

Віктор, житель Верхньоторецького:

- Де краще жити тут, або там? - Я за Украину! Я в "ДНР" не хочу, я за Украину! Я хочу чтобы Украина была и единое чтоб все было.