Фахівці Держслужби з надзвичайних ситуацій вчили школярів як поводитися з підозрілими предметами [ Редагувати ]

Школярів по всій країні вчили, як поводитися з підозрілими предметами. І хоча такі уроки завжди були в шкільній програмі, та після низки фейкових замінувань вони стали особливо актуальними. Панікувати або ж нехтувати такі ситуації не варто, переконані вибухотехніки. Натомість радять ретельно запам'ятати, на що звертати увагу та як розпізнати небезпеку.

Міни, гранати, артснаряди… Миколаївських школярів фахівці Держслужби з надзвичайних ситуацій знайомлять із вибуховими пристроями Другої світової війни, адже їх досі знаходять в різних місцях.

-Відриває ногу. Такі речі відривають руки.

Виявляють небезпечні знахідки часто випадково - на городах, пляжах чи навіть у погребах. Головна порада від піротехників: не чіпати підозрілі предмети.

Дмитро Шойман - старший сапер аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС в Миколаївській області:

Їх не треба трогати, підіймати, розбирати, кидати в вогонь. Чіпати їх небезпечно.

Особлива увага темі замінування шкіл. У Миколаєві з початку січня чи не щодня надходять такі повідомлення. Жодне з них не підтвердилося. Але діти вже чітко знають, як діяти у разі евакуації.

Марія Островерхова, учениця 7 класу ліцею №60:

Я знаю, що не можна з собою брати речі. Тобі можуть підкинуть різні бомби.

Нефахівцю підривний пристрій легко не помітити. Він може бути замаскований у підручниках, іграшці чи в ранці.

Геннадій Ляшан, інспектор відділу вибухотехнічної служби ГУ НП в Миколаївській області:

Якщо граната стоїть на важелі, а над нею лежить якась іграшка, дитина її хапає, граната падає на бік, важіль відходить і відбувається вибух.

Три довгі дзвінки - і діти повинні залишити приміщення школи. Вдягтися та організовано вийти - для цього є лічені хвилини. А кожен клас має свій маршрут евакуації і кінцевий пункт.

Ніколь Матвєєва, учениця ліцею №60:

Коли знаєш, що десь може бути дійсно якась міна чи знаряд, то дуже переживаєш за своє життя і хочеться пошвидше вийти з корпусу і піти на безпечне місце.

Наталія Гломба, учителька ліцею №60:

Все повинно пройти без паніки. В першу чергу заспокоїть дітей. Звернуть увагу, чи в дітей не має паніки, хаосу, зосереджено, організовано. Саме головне, що ми виходимо через дорогу. Це теж небезпечно.

Учителі результатами уроку задоволені - кажуть, спілкування з вибохутехніками цікаве не лиш для дітей, корисне воно й для педагогів.