За 100 днів війни Україна зробила потужний ривок до членства в Євросоюзі [ Редагувати ]

За 100 днів війни Україна зробила потужний ривок до членства в Євросоюзі. Ми подали офіційну заявку, отримали з Брюсселя перший документ для отримання членства - опитувальник від Єврокомісії, в рекордно швидкі терміни заповнили його і в найближчі тижні Єврокомісія має оголосити свою оцінку щодо готовності України отримати статус кандидата на членство Євросоюзу.

Набуття ж самого членства - дещо триваліший процес, але ми на правильному шляху. Про кроки останніх 100 днів у напрямку до ЄС - розкаже Олена Абрамович.

Двадцять восьме лютого. Зі флагштоків перед будівлею Європарламенту в Брюсселі знімають прапори 27-країн-членів Євросоюзу. Натомість вивішують українські - почергово зі стягами ЄС. Вони майорітимуть там ще кілька тижнів. І в цей час Євродепутати докладатимуть максимум зусиль, аби наш прапор залишився тут назавжди.

Олена Абрамович, кореспондентка:

З першого дня повномасштабної війни тут, у Європарламенті, всі інші питання відійшли на другий план. Депутати вдень і вночі радились, що вони можуть зробити вже зараз, аби зупинити путіна.

Анна Залевська, депутатка Європарламенту з Польщі:

Ніхто не міг повірити у те, що в Європі у 21 столітті Росія безпідставно нападе на Україну, ще й в такій агресивній формі. Нас переповнювали емоції, ми щодня дивилися новини, стежили за ситуацією. Всі суперечки відійшли на другий план - всі стали однодумцями.

Уже на шостий день війни - 1 березня - євродепутати голосують рішення, яке ще тиждень тому ніхто навіть не обговорював - якнайшвидше надати Україні членство в ЄС.

Петрас Ауштрявічус, литовський євродепутат:

Сьогодні нас знову 28 в ЄС. Україна стала прекрасним членом Європейської сімʼї. Україна сміливо бореться за європейські цінності та свободу європейців. Даймо Україні те, що вона заслужила: надамо статус кандидата зараз, а потім - приймемо її до ЄС.

Після цього майже одноголосного голосування депутати - із президенткою Європарламенту виходять на вулицю. Разом із українцями, які там зібралися, співають наш гімн.

Офіційну заявку на членство Київ надіслав напередодні. В Європарламенті чули, що вона готується. І зраділи, як швидко це відбулось.

Петрас Ауштрявічус, литовський євродепутат:

Хорошо, что с нами не было консультаций. Потому что если бы начались консультации - когда, в какой мере, в какой форме это предоставлять - это выбор и право Украины как европейской страны.

Детальніше про те, коли і в якій формі приймати Україну до ЄС, десятого березня у Версалі обговорили вже лідери країн Євросоюзу. Саме за ними - остаточне рішення. Ухвалити його вони мають одноголосно, навіть одна країна може накласти вето. Впевненості, що Україну приймуть до ЄС швидко, попри усю політичну підтримку, великоваговики не демонстрували.

Еммануель Макрон, президент Франції:

Ми повинні надіслати сильний сигнал Україні та українцям. Але водночас ми маємо бути обережними. Чи можна залучати до членства країну, яка перебуває у стані війни? Я так не вважаю. Чи повинні ми зачинити двері і сказати "ніколи"? Це було б несправедливо.

Марк Рютте, премʼєр-міністр Нідерландів:

Нідерланди були серед перших, хто допоміг Україні зброєю, і так само одними з перших ми закликали до ухвалення жорстких санкцій проти Росії. Тому не сумнівайтеся у тому, що Нідерланди за Україну. Але швидкої процедури приєднання до ЄС немає, її просто не існує.

Стандартна процедура - розтягується на роки. Приміром, початкова частина першого етапу - це оцінка країни від Єврокомісії, яка готується зазвичай рік-півтора. Та попри заяви про відсутність скороченого шляху щодо України, Єврокомісія вирішила підготувати оцінку в рази швидше.

Необхідний для цього опитувальник президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала Володимиру Зеленському під час візиту в Київ та у щойно звільнену від рашистів Бучу - 8 квітня.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:

Опитувальник, який тут, - це основа для нашої дискусії в найближчі дні, це початок вашого шляху до ЄС. Ми готові 24 години, 7 днів на тиждень допомагати вам заповнювати цей опитувальник. Ми багато знаємо одне про одного, бо дуже інтенсивно працювали останні роки, разом. Тому у нас підуть не роки, як зазвичай, щоб надати висновок, а, думаю, лише тижні.

Свій висновок Єврокомісія має надати в середині червня, тобто за тиждень-два. Без сумніву, він буде позитивним. За даними Брюссельського центру з дослідження європейської політики, Україна відповідає критеріям приблизно на тому ж рівні, що й країни Західних Балкан, які вже мають статус кандидата. Але саме Західні Балкани, які роками очікують на членство, можуть стати причиною гальмування процесів. Бо сказати Києву "так" - це обурити інших.

Александер Шалленберг, міністр закордонних справ Австрії:

Північна Македонія подала заявку 17 років тому. І ми зараз обговорюємо, чи відкривати нарешті перемовини про вступ з ними та Албанією. Розширення - це найсильніший геополітичний інструмент, який ми маємо. Але давати статус кандидата, щоб потім нічого не відбувалось роками опісля - так не працює.

Таку позицію австрійський міністр закордонних справ висловив на Світовому економічному форумі у Давосі. Австрія - не єдина країна, яка має сумніви щодо того, чи надавати зараз Україні статус країни-кандидата. Прем'єр Італії Маріо Драгі нещодавно - після позачергового саміту ЄС - заявив: Італія - чи не єдина країна із великих держав Євросоюзу, яка не проти такого рішення. А французький президент, Еммануель Макрон - зараз лобіює новий формат співпраці замість членства.

Еммануель Макрон, президент Франції:

Це не може бути лише через розширення ЄС. Саме тому я запропонував кілька тижнів тому створити Європейську політичну спільноту, перспектива якої задаватиме політичні рамки з регулярними зустрічами та сесіями. І я хочу запустити цю ініціативу у найближчі тижні.

Чи означає позиція Макрона, що на найближчому саміті - 23-24 червня - лідери ЄС не дійдуть згоди щодо надання Україні статусу країни-кандидата? Можливо. Але навіть якщо цей гучний сигнал підтримки не прозвучить зараз - це не відмова. І лідери ще зможуть сказати Україні своє "так" на будь-якому наступному саміті. І ключову роль у цьому процесі може зіграти суспільство ЄС. Бо за останніми опитуваннями, більшість громадян за приєднання України до блоку. А до думки виборців західні політики прислухаються.