Рашисти активно використовують фосфорні заряди на Донбасі [ Редагувати ]

108-му добу Україна боронить свої землі від російських окупантів. Найгарячішою ситуація залишається на Сході. Загарбники не полишають спроб взяти Сєвєрдонецьк та Лисичанськ. Без успіху. І там де противник безсилий і не може пробити оборону Збройних сил України - в хід йдуть заборонені фосфорні бомби. Вочевидь, як аргумент їхньої безпомічності.

Мій колега воєнкор Руслан Смєщук розповість про ситуацію на Донбасі докладніше.

Летит фосфор, отойдите, отойдите оттуда говорю!

Смертоносне видовище. Останнім часом росіяни, там де не можуть пробити українську оборону - застосовують фосфорні боєприпаси. Зброю, заборонену та підступну. Вдень і вночі, на Луганщині та Донеччині.

Это ***дец… Сегодня мы сгорим ***уй.

Але - вистояли. Це лінія оборони біля Мар'їнки та Красногорівки, це під Донецьком. Попри величезні сили, росіяни так і не змогли пробити тут український щит. Раз за разом - втрачали людей і техніку - і відступали назад.

Позивний "Барбос", військовослужбовець ЗСУ:

Артобстріли дуже потужні. Від міномета до 152 калібру. По Красногорівці прилітали два "Іскандери", в самій Мар'їнці були два штурми.

Позивний "Білка", військовослужбовець ЗСУ:

Важка техніка, може й авіація бути застосована. Можливі танки. Може бути тихо-тихо, а потім ворог може піти в штурм. Тобто нельзя зменшувати пильність. Повинна бути весь час пильність, пильність і знову пильність.

Тепер ось накривають усіма можливими калібрами та боєприпасами.

Позивний "Коливан", військовослужбовець ЗСУ:

Я такого еще не встречал, чтобы с утра самолеты летали, фосфором так закидывали, такое количество ствольной артиллерии лупило по нам.

Але оборону тут тримають - просто якісь надпотужні чоловіки. Цей хлопець на першому місяці вторгнення був поранений в груди, біля серця. Відлежав у шпиталі після операції, і - знову повернувся в стрій. До своїх.

Позивний "Фара", військовослужбовець ЗСУ:

У нас тут участочек был рядом, такой напряженный. И нас кинули там группу таких образованных пацанов… Для урегулирования ситуации... Ну мы там стояли, держались, но получилась так что нас, ну это - раз***али. Осколок попал, возле сердца засел. Его короче не достали мне, оперировали. Бронхи немного порвало, но ничего.

А зовсім поряд - живуть мирні жителі. Потроху, часто під обстрілами - їх вивозять.

Одного і того ж маршруту немає. Як було трохи потише, ти ж бачишь, не дають навіть нормально, єто самое - зорієнтуватися. Не дають даже людей поїхать забрать, які знаходяться на розмежуванні. Люди самі виходять. А тоді ми їх забираємо і вивозимо.

Ці поліцейськи із групи "Білі янголи", реально як янголи-охоронці для жителів Мар'їнки.

Майже щодня вони розвозять найнеобхідніше по підвалах фронтового міста. Наразі це найбільш безпечний прихисток для тих, хто ще не евакуювався.

Хліб привеземо, обов'язково. Вчора на криницю з'їздили, набрали води скілька загрузили. Тут нас 30 чоловік живе.

На зворотному шляху, вони забирають людей.

Поехали? - Поехали. Поехали за мороженым.

Ці копи - місцеві, Рустам та Василь.

Рустам, поліцейський:

Гуманітарну допомогу робимо, працюємо з ДСНС, працюємо с громадами, працюємо з людьми - люди допомогу надають.

Василь - узагалі криміналіст, і ганяти туди-сюди під артилерійськими обстрілами - точно не його прямий обов'язок. Але друзі - так не вважають. Їх обов'язок - бути тут і зараз.

Василь, поліцейський-криміналіст:

У нас є Конституція України, яка нас зобов'язує шанувати символи держави, і основний обов'язок кожного громадянина - це захист держави. Так? Ну от кожен по своєму захищає. За своїми власними силами.

Важко не погодитись.