Фронтова Авдіївка: як поліцейські вивозять людей з-під вогню [ Редагувати ]

Евакуація не за планом, а надто, коли щомиті може накрити обстріл. Людей, які залишилися у фронтовій Авдіївці, рятують поліцейські. Вони доправляють продукти, надають медичну допомогу і вивозять з-під вогню. І самі ризикують, коли прилітає, у цьому переконався наш воєнкор Руслан Смещук, який зараз на Донбасі. Далі - його ексклюзивний репортаж. 

Руслан Смєщук, кореспондент:

Здається, що фактична евакуація починається з моменту, коли ти сідаєш в бронемашину, машину з бронекапсулою. Але насправді перед тим проводиться значна логістична робота, тому що не можна людину просто вивезти - і все. Прораховується куди будуть везти, можлива допомога, і багато інших таких питань. 

Але наша участь починається таки з посадки в бронемашину. Разом із поліцейськими ми їдемо у фронтову Авдіївку. 

Ілля, поліцейський:

Обʼїжджаємо місце - отримуємо інформацію хто хоче виїхати або про тих, хто потребує допомоги. Це люди похилого віку, в яких немає звʼязку, немає можливості отримати гуманітарну допомогу і їжу. Тож ми беремо їжу і доставляємо до них і намагаємося переконати їх виїхати в більш безпечне місце. Хтось погоджується, хтось ні. 

Навкруги - сліди та рани війни. 

Руслан Смєщук, кореспондент:

Їдемо ми досить швидко, потрапляння зліва в нас було - тут в принципі по-іншому і не їздять, зліва, справа сліди артилеристських обстрілів росіян. Хлопці розповідають, що тут напружена ситуація, прилетіти може будь-якої миті, тож постійно треба бути напоготові. 

Авдіївка зустрічає канонадою, руїнами та вирвами, які більше схожі на кратери.

Руслан Смєщук, кореспондент:

В повітрі, періодично чуємо вибухи - на різних напрямках. Тут йдуть активні бойові дії, ну там - на фронті. Ну а це наслідки влучання авіаційної бомби. Ось такі бойові дії зараз тут точаться. І такі калібри сюди прилітають. 

Чим ближче до лінії фронту, а вона пролягає майже по околицях Авдіївки - тим гучніше.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Ну десь кожні декілька хвилин ми чуємо або приход - приліт російського снаряда. Або вихід - наш постріл. І от хлопці кажуть - що це фон, що зараз БАБАХ так постійно звучить Авдіївка бах-бах. 

Коли я питаю поліцейських - що вони тут роблять, відповідають просто: 

Максим, поліцейський:

Спасаем людей, вывозим раненых, эвакуируем тех, кто желает. Полиция тут все время находится, любой человек может обратится и получит помощь. 

Іван Гак, поліцейський:

Город нельзя оставлять без полиции, до последнего тут. Пока здесь военные, пока население - город нельзя оставлять. Полиция - это представители власти. 

І представники влади, які показують себе з найкращого боку. 

Максим, поліцейський:

Бах. Мы уже привыкли, и под свистами лежали-валялись, когда ездили в старую Авдеевку - туда эвакуировать. Там постоянно свистит, вывозили раненых и попадали под обстрелы. 

Але в Авдіївці, щоб потрапити під обстріл - їхати нікуди не треба. Тому готовність - максимальна. Тут і аптечки, і зброя - і протигази. Протигази, до речі, мене лякають особливо. Бо це - захист від найстрашнішої зброї, часто забороненої.

Іван Гак, поліцейський:

У нас здание горело несколько раз - нас обстреливали зажигательными кассетами. Противогазы помогли отлично, ми одразу затушили, в нас огнетушителі є.

Невдовзі чуємо серію вибухів.

А потім прилітає прямо по нас. Без свисту, без часу на те, щоб залягти.

Один із поліцейських, Микола в момент вибуху був на вулиці, прилитіло дуже близько. І пощастило. Бо дістав кілька осколкових поранень у ногу і сильну контузію. Але - вижив.

Колеги допомагають пораненому. Обробляють рани і ставлять джут. 

Поліцейського, який приїхав евакуйовувати стареньких, самого доводиться вивозити.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Нам довелося перервати евакуацію - і вже евакуювати пораненого правоохоронця. Це війна і таке тут відбувається, на жаль. Зараз дуже швидко їдемо до місця, де хлопцю зможуть надати кваліфіковану допомогу.

На момент прильоту, поліцейський був біля броньовика - можливо, той узяв на себе частину удару. 

А вже після огляду амуніції пораненого стає зрозуміло: якби не шолом та броня, він би загинув. 

А в цей час інший екіпаж забрав старих з Авдіївки. Кидати людей навіть попри такі обставини не можна.