Вони не погодилися на співпрацю з окупантами: історія подружжя, що пережило російську неволю [ Редагувати ]
Під час окупації артисти театру імені Куліша, які евакуювалися, грали і репетирували на майданчиках у тилових містах.
Вони не погодилися на співпрацю з окупантами. Подружжя херсонських музикантів пережило російську окупацію в місті. Загарбники неодноразово пропонували розпочати театральний сезон у місцевому театрі імені Куліша. Але музика та вистави відновилися там тільки після деокупації. Більше розкаже Марина Михайловська.
Вона - скрипалька, він - головний диригент Херсонського театру імені Куліша. Ще рік тому це було неможливим, а сьогодні Ольга та Артем знову готуються до виступу.
Подружжя 9 років тому переїхало до Херсону з охопленого війною Луганську. Про те, що знову опиняться в російській окупації - навіть уявити не могли.
Артем Філенко - головний диригент Херсонського театру ім. М.Куліша:
Вважали, що якщо будуть бойові дії чи наступ, то поїдемо обов'язково. Але коли розпочалася окупація, коли все було неминуче, вирішили лишитися.
Артисти згадують, аби не потрапляти на очі окупантам, зайвий раз не виходили з дому.
Ольга Уварова - скрипалька Херсонського театру ім. М.Куліша:
Найстрашніше - ти не знав, що буде завтра. Було страшно за чоловіка. Коли він виходив на вулицю, не знаєш, чи вернеться. Особливо було страшно, коли не було зв'язку. Довго сиділи, не знали інформації ніякої.
Артем Філенко - головний диригент Херсонського театру ім. М.Куліша:
Перші місяці чим славився Херсон, так це чергами. У чергах стояли за ліками, за їжею, за тим, щоб зняти гроші.
Жодного відео чи фото з окупації в подружжя не залишилося. Все видалили, аби під час перевірок не виникло проблем із російськими окупантами.
Артем Філенко - головний диригент Херсонського театру ім. М.Куліша:
У мене артист оркестру підписаний "АРТЕМ ТРОМБОН". Але, коли міняв сімку, телефон змінив його ім'я. Було підписано "АРТЕМ ТРО". Я тільки потім зрозумів, що це був би привід взяти і заарештувати. А хто він такий?
Коли в театрі з'явилося нове російське керівництво, Артем та Ольга вирішили з ними не працювати. Чекали, коли Херсон знов стане українським.
Ольга Уварова - скрипалька Херсонського театру ім. М.Куліша:
Ми кожного дня знали, що ось-ось перемога, ось-ось звільнення, і так ми на такій вірі 9 місяців протрималися.
Чекали і дочекалися. Це відео Ольга зняла на третій день після деокупації. Її чоловік на головній площі Херсона грав гімн України.
Артем Філенко - головний диригент Херсонського театру ім. М.Куліша:
Коли побачили більше автівок українських військових, більше флагів українських на вулиці, на 3-ій день жінка каже - підемо на площу заграємо гімн. Хоча було дуже важко 9 місяців не грати, а потім піти і з емоціями.
13 листопада над театром ім. Куліша знову замайорів український прапор. Всі колаборанти-артисти на той момент вже втекли. Разом з компʼютерною технікою, реквізитом, світлом і звуковою апаратурою, розповідає директор. Приміщення почали приводити до ладу.
Олександр Книга - директор Херсонського театру ім. М.Куліша:
Отаке обладнання, собі кабінет зробив комерційний директор російського театру. Смаки, я не знаю, про що вони мріяли… "Будуар імператриці" як називають наші! Сміються всі, але ми поки його не прибираємо спеціально, щоб показати людям.
Під час окупації артисти театру імені Куліша, які евакуювалися, грали і репетирували на майданчиках у тилових містах. Провели фестиваль, давали прем'єри. А декілька місяців тому відкрили сцену і в Херсоні. Через постійні обстріли міста для безпеки - працюють в укритті, в арт-хабі та гастролюють Херсонщиною.
Ольга Уварова - скрипалька Херсонського театру ім. М.Куліша:
Сили дає віра, є робота, творчість. Працювати на глядача - це надихатися емоціями глядачів, ти знаєш, що потрібен людям. Бо велика частина наших глядачів - люди, які теж сиділи під окупацією.
Олександр Книга - директор Херсонського театру ім. М.Куліша:
Факт того, що театр повернувся, це позитивний тригер для того, що місто не забуте. Місто відновлюється. Сьогодні до нас приходять сюди люди. Коли ми приїжджаємо в села, ми бачимо очі людей. Для них це такий поштовх, емоційний - звільнення від того тягаря.
І хоча ще не всі артисти оркестру повернулися, але Артем радіє можливості знову виступати. Вірить, що попри фінансові труднощі театру, все вдасться поступово відновити. У мирній незалежній Україні.
