Відбудова житла: що робити при втраті домівки [ Редагувати ]
Деокуповані та прифронтові громади - план на відновлення до завершення війни. Чи можливо це? Та що робити зараз тим, хто втратив свої домівки під російськими обстрілами, до кого звертатися? Ці питання посадовці та керівники громад обговорили напередодні у столиці. Роман Барашев поспілкувався з ними - його сюжет далі.
Олена Сіма, голова Юнаківської громади Сумської області:
Загинуло двоє людей, які виїхали, але поїхали за своїми речами, прилетіли КАБи, вбило хлопця до 30 років і жіночку до 60 років. Вона не хотіла виїжджати, мала свою худобу. Сказала: для мене худоба - це все.
Трагедія в Юнаківській громаді на Сумщині сталася в той самий день, коли голова громади їхала у Київ.
Олена Сіма, голова Юнаківської громади Сумської області:
Наша громада знаходиться у 2-кілометровій зоні від державного кордону. Ми евакуювали людей, тому що кожен день потерпаємо від КАБів, ФПВ-дронів, артобстрілу.
У селах громади залишається трохи більше як сотня людей. Майже 5 тисяч уже евакуювали до безпечнішого тилу. Сільрада теж тимчасово працює в Сумах. Керівники громад, які сьогодні опинилися у таких умовах, зібралися на конференції у столиці. Щоб обговорити розв'язання нагальних проблем.
Стоїть питання відшкодування коштів за пошкоджене і зруйноване майно. Комісія, яка створена в громаді, виїхати туди не може. Там все затягнуто дронами.
Олена Шуляк, голова комітету ВРУ з питань організації місцевого самоврядування:
Я подала недавно законопроєкт 1144 - це зруйновані населені пункти. Ми прописали в цьому законопроєкті: якщо зафіксовано 70% всього житлового фонду зруйновано, інфраструктура, мережі, без виїзду комісій люди отримують компенсацію. Все це житло прирівнюється до знищеного.
У фокусі дискусії законотворців і керівників прифронтових громад також фінансові питання, що стосуються безпосередньо роботи військово-цивільних адміністрацій.
Олександр Корнієнко, перший віцеспікер Верховної Ради України:
Якщо казати про зміцнення потенціалу прифронтових територій - ми збільшили достатньо сильно фінансування адміністрацій в плані зарплатного фонду, хоча ясно, що проблема не з зарплатами, а з людьми зараз більша.
Освіта, медицина, адміністративний сектор - спроможними надавати ці послуги в повному обсязі визнані лише 3 із 67 громад Запорізької області. 15 із 56 - у Харківській. А всі 49 громад Херсонської області є неспроможними. Адже перебувають в зоні бойових чи можливих бойових дій, наголошують учасники конференції.
Олександр Міткевич керує окупованою ще в березні 2022-го територіальною громадою на Луганщині.
Олександр Міткевич, начальник Сватівської міської військової адміністрації Луганської області:
Працюємо вже 2 з половиною роки. У Броварах у нас відкритий координаційний центр. Рішення приймаю одноособово, відповідальність всю беру на себе, за політику, за закупівлі також.
Зараз Олександр здебільшого допомагає залагодити проблеми переселенців з Луганщини. Не менш актуальними є для нього і питання, що буде після війни та хто працюватиме на деокупованих територіях.
Олександр Міткевич, начальник Сватівської міської військової адміністрації Луганської області:
Є таке поняття як збереження кадрового потенціалу. Якщо ми завтра повертаємось на деокуповану територію, хто у нас буде працювати?
Олександр Корнієнко, перший віцеспікер Верховної Ради України:
Треба визначати критерії безпеки, базуючись на них, визначати ті території, де можливі демократичні процеси, вибори громади, голови. Ті території, де будуть зберігатися правління військово-цивільних адміністрацій.
Повоєнне відновлення на прифронтових територіях потребує особливого врядування, наголошують учасники конференції. Зокрема, необхідно створювати окрему законодавчу базу, як відновлювати життя і демократичні свободи на деокупованих територіях.
