Головне завдання - довезти пораненого бійця живим: як рятують життя армійців на фронті [ Редагувати ]
Поранених не рідко доводиться виводити із шокового стану лагідними словами, а інколи і піснями.
Головне завдання - довезти пораненого бійця живим. Як рятують життя армійців на фронті? Наш воєнкор Ігор Левенок побував на пункті евакуації під Бахмутом і розповість, як під ворожим вогнем працюють військові медики. Його ексклюзивний матеріал далі.
Вони не мають права на помилку, коли відлік іде на хвилини!
- Дуже швидко, до трьох хвилин. - А якщо ні? - То це потенційний "двісті". Якщо артеріальна кровотеча, то це…
Вони ризикують власним життям, аби тільки врятувати солдата!
- Сонце, ну дивись, я ставлю катетер, а ти з руки не знімаєш… Екіпажі гинуть. Пряме попадання в машину і…Бувало таке, що екіпаж вже зі стабпункта повертався тільки медик і водій. Їх ПТУРом вбили і все, і "двісті"…
Бойові медики. Вони завжди поруч із бійцями, які стоять на передовій.
По-іншому я з ними не говорю. От мені кажуть: ви з ними як з маленькими дітьми. А я кажу, що ви зараз всі як діточки, вас треба приласкати, обійняти, пригорнути до себе…
Пункт евакуації, неподалік від пекельного Бахмута. Найближча точка від передової, де пораненим бійцям надають першу медикаментозну допомогу.
Марічка, медик евакуаційного пункту:
Це вен доступ, це вливання розчинів, кровозамінників, знеболу, отих всіх препаратів, яких потребує стан пораненого. Бійці привозять нам поранених на турнікетах, а ми робимо все подальше, тобто, якщо це поранення грудної клітки, то ми дивимося де компресія, шинування, якщо це перелами кінцівок. Все, що від нас потребується, це все ми робимо…
Марічка - медик за освітою. Тут вона відповідає за стабілізацію стану пораненого. Контузії, мінно-вибухові та осколкові - з такими ураженнями стикається чи не щодня.
Марічка, медик евакуаційного пункту:
Це голова, це грудна клітка, це множинні нижніх кінцівок, це масивна кровотеча, а це вже означає, що стан пораненого середній, або важкий, і відповідно роботи з нам набагато більше. Це буває…
На канонаду вони вже й не зважають. Прилітало й по самому медичному пункту. Втім, обстріли, не обстріли, а медики завжди готові приймати армійців.
Ігор, військовослужбовець Збройних сил України:
Було там два окопи і один прильот. Те, що ми були в одному з окопів з побратимом, то ми просто цілі, може якась баротравма, а всі інші майже всі триста…
Ігор Левенок, кореспондент:
Зараз медики надають допомогу легким пораненим. У хлопців контузії, але за словом "поранений" дуже часто криються і більш серйозні наслідки. Хлопців привозять з каліцтвами, хлопців привозять у тяжкому стані і саме від роботи медиків залежить, чи будуть вони жити. Робота бойових медиків тут триває 24 на 7.
Михайло - бойовий медик. Зі своїм рюкзаком ніколи не розлучається. Він той, хто витягує поранених з поля бою, рятує буквально "з того світу".
Михайло, військовий медик:
В мене був трьохсотий, поранений в грудну клітину. Снайпер його зняв і я сам лічно його витягував з-під снайперського обстрілу. Я ліз до нього, ну повз. Снайпер ще працював по мені, але я встиг захилитися…
Боєць вижив. І це найбільше задоволення від роботи, каже Михайло. Утім, так буває не завжди. Найтяжче, повідомляти родичам про загиблих.
Був тяжкий поранений, ми надали всю допомогу, яку тільки змогли, але в "Козаку" він загинув, я його не довіз…
Не тільки медики, а ще й психологи. Поранених не рідко доводиться виводити із шокового стану лагідними словами, а інколи і піснями.
Машини з червоним хрестом для московитів завжди були ціллю. Тож від хисту водія медичного екіпажу залежить усе. У пана Андрія це вже четверта машина.
- Як ви реагуєте на обстріли, от воно лягає поруч, то що треба робити? - Тиснути на тапок! І чим скоріше звідти. Але не завжди получається, адже бувають тяжкі…
- Я не спеціально, не жме тобі? - Ні. - А як донечку твою звати? - Христина. - Христинка, боже яке гарне імя! - На Кіровоградщину привіт, все буде добре, все буде Україна!
Після пункту евакуації бійців везуть далі. У стабілізаційні заклади та шпиталі.
