У Харківському університеті самотужки відновили зруйнований російською ракетою спорткомплекс [ Редагувати ]

Врятуймо український спорт! У Харківському політехнічному університеті вирішили не чекати й відновили частину свого зруйнованого російською ракетою спорткомплексу. Майже рік тому росіяни поцілили в спортивну споруду "Іскандером". Повністю зруйнували манеж. А от басейн інженери змогли законсервувати на зиму, а за три весняні місяці - відновити. Робили це - самотужки, викладачі й спортсмени.

Серед розбитого манежу Харківської політехніки втрималися баскетбольні кільця. На стіні - залишки від електронного табло. На підлозі серед уламків бетону ледь читається напис "Харків політехнік".

У цей спорткомплекс у ніч проти 24 червня 2022-го поцілив російський "Іскандер". Студент Микита Ріяко до великої війни займався тут вільною боротьбою. У цих руїнах, каже, тяжко згадувати, яке спортивне життя тут вирувало.

Микита Ріяко, студент Національного технічного університету ХПІ:

За декілька тижнів до початку війни у нас був тут Всеукраїнський турнір, у якому я зайняв 1 місце. І це був турнір, який кожного року набував нових оборотів. Зараз все стоїть на паузі.

Одразу після ворожого удару, зізнаються викладачі, у всіх був шок. Та отямившись, об'єдналися і гуртом почали розбирати завали й виносити каміння.

Андрій Єфтифіїв, старший викладач кафедри фізичного виховання Національного технічного університету ХПІ:

Одразу наступного дня ми в соцмережах зробили пост для того, щоб всіх небайдужих запросити допомогти. На наше здивування було понад 100 осіб. Відразу організувалися наші викладачі, наші випускники, батьки наших студентів, тобто всі, хто міг, хто мав змогу, прийшли, працювали на багатьох напрямках.

Дехто говорив, треба все знести, і відбудовувати вже після війни. Та чекати не стали. Зрозуміли, що можна врятувати бодай ту частину спорткомплексу, де був басейн. Якщо відокремити його стіною і законсервувати.

Євген Сокол, ректор Національного технічного університету ХПІ:

Головна мета була в тому, що треба було побудувати цю стінку, ви бачите її довжину. І головне - ця стіна повинна бути теплоізолююча. Для того, щоб захистити басейнову частину від вимерзання. І далі ми привели до ладу, як ви бачите, підлогу, відновили двері, теплопостачання, нові батареї, підводи, електрику.

У відновлених коридорах вже, як і до війни, розставили тенісні столи. Далі взялися за басейн, який був повністю засипаний шматками бетону.

Тарас Головкін, тренер з водного поло:

В цьому басейні було насипане сміття практично до кінця басейну. Повністю - як вода зараз. Точно так було сміття. Ось цієї стіни не було тут, все було в пилюці. Пилюка була страшенна.

Два мільйони гривень, які виділила держава, одразу скінчилися - розповідають політехніки. Тому вкладали власні кошти вишу. На них закупили будівельні матеріали. А робили все самі.

Євген Сокол, ректор Національного технічного університету ХПІ:

Тому що якби ми уклали угоди з підрядником, з будівельною компанією, то, безумовно, це коштувало б в рази більше ніж те, що ми зробили. Ми закупили матеріали, а виконання робіт ми робили самостійно, і тому вклалися в ті гроші, які були в нашому університеті.

Вихованці секції альпінізму - фарбували металеві конструкції під стелею. Студенти - виносили цеглу й прибирали.

Тарас Головкін, тренер з водного поло:

Ми приходили, спортсмени приходили, старші хлопці, тому що дітей було мало в місті, в основному тренери були. Тоді ще була така обстановка - весь час бомбили, стріляли, і дітей ми намагалися не залучати, залучали в основному старших.

Басейн і роздягальні вже готові приймати й спортсменів, і просто харків'ян.

Олексій Юшко, завідувач кафедри фізвиховання Національного технічного університету ХПІ:

Зараз вже басейн повністю готовий до проведення тренувань з плавання, з підводного плавання, з водного поло, і якщо дозволять, то можна вчити дітей плавати, як раніше. І плавці просяться, і ватерполісти просяться. Синхронців, на жаль, в Харкові нема, вони в Києві й за кордоном. Ми готові. Ми живемо раді спорту.

Політехніки кажуть, нині в Харкові це єдиний відчинений 50-метровий басейн. І вже обережно мріють - провести восени Всеукраїнський юнацький турнір з водного поло.