На Львівщині реабілітаційний центр надає тимчасове житло захисникам та їхнім сім'ям [ Редагувати ]

А на Львівщині в одному із реабілітаційних центрів після відновлення захисникам надають тимчасове житло. Оселитися там вони можуть зі своїми родинами. Хто вже скористався такою пропозицією? І скільки можна жити в таких центрах - Христина Гашенко з'ясовувала.

Ось кімната моя, тут вбиральня, душ. Так от я живу.

Невеличку кімнату у триповерховій будівлі показує військовослужбовець Вадим. Сюди, в реабілітаційний центр, чоловік потрапив після тяжкого поранення під Вугледаром.

Вадим, військовослужбовець Збройних сил України:

Трошки відірвало мені ногу. Нас було п'ятеро, найбільшу травму отримав я. Міна розірвалася прямо біля мене. Інші отримали осколкові поранення

Вадим переніс більше десяти операцій. Понад рік тривала його реабілітація. А після відновлення повертатися захиснику наразі нікуди.

Вадим, військовослужбовець Збройних сил України:

Постійне моє мешкання - це Мелітопольський район Запорізької області. Він - під окупацією. Фактично їхати нікуди, і я тут проживаю.

Тимчасовий прихисток Вадиму надали в реабілітаційному центрі. Окрему будівлю відремонтували спочатку для переселенців. А згодом стали селити й захисників.

Вадим, військовослужбовець Збройних сил України:

Є де жити. З харчуванням все нормально. Живу я сам, з моїх потреб все є.

Поверхом вище в тимчасовому прихистку мешкає Сергій з дружиною та двома дітьми. Сім'я з Костянтинівки Донецької області.

Сергій Пасєчник, військовослужбовець Збройних сил України:

Там обстрілюють місто. У мене двоє дітей, дружина. Я не знаю, хто ризикує життям своїх рідних. Їхати туди й сидіти у підвалі - таке собі заняття.

 Старшого сина, Єгора, уже записали в місцевий садок. А сам військовий більше року проходить реабілітацію.

Сергій Пасєчник, військовослужбовець Збройних сил України:

Тестую протези. У мене їх було дуже багато, і щось мені вони не дуже підходять. Реампутація була, і тепер після реампутації лікуюся.

Для військових, які втратили обидві ноги, в прихистку виділили 18 місць. Усі на першому поверсі. Для захисників спеціально переобладнали приміщення.

Тут є душовий бокс, тут ще робиться ремонт, встановили тільки тримачі для того, щоб військовий міг самостійно пересідати.

Раніше ця будівля належала одному із санаторіїв. Після великої війни її взяли в оренду. Відремонтували другий та третій поверхи. Через місяці обіцяють завершити ремонт та встановити меблі на першому.

Наталія Хлопецька, сестра-господиня Центру комплексної реабілітації:

Якщо буде потреба з сім'єю, так, обов'язково, ми доставляємо ліжко, якщо для діток, то ще ліжечко, залежно який військовий, з якими потребами.

Для усіх військових проживання в прихистку безоплатне. Їсти захисникам та їхнім сім'ям готують у реабілітаційному центрі, де військові проходили відновлення. Усе це роблять коштом благодійників та волонтерів.

Григорій Дунас, директор Центру комплексної реабілітації:

Я думаю, що в державі будуть створені якісь програми, де будуть забезпечувати безпосередньо з тих окупованих територій, де не мають куди повернутися наші герої-воїни, із часом. Все не одразу, я все розумію, тому ми мусимо самі вишукувати варіант для того, щоб хлопці себе почували в безпеці.

Для захисників у реабілітаційному центрі планують відкрити ще один прихисток на 60 місць. Втім, кажуть, буде це не скоро. Будівля потребує неабиякого ремонту, а грошей на це наразі немає.

Дім - це є дім. А так вже якось тут звик. Але все одно рано чи пізно додому повернемось.