Населення України скорочується: яка зараз кількість жителів [ Редагувати ]
Скільки населення зараз в Україні? Останній перепис проводили понад 20 років тому, у грудні 2001. Тоді нас було 48 мільйонів. А з 2014 року, коли було окуповано Крим та почалася війна на Донбасі, а зараз і повномасштабна, порахувати кількість громадян складно. Тож скільки нас насправді - намагався з'ясувати Євген Лесной.
Лікар-ембріолог Євгенія Бешевець готує біоматеріал для кріоконсервації. Ось у таких контейнерах зберігається потенційне майбутнє.
Євгенія Бешевець, лікар-ембріолог:
Зараз майже 70 відсотків пар, що до нас звертаються, це пари військових. Дуже чудово, що люди знають про таку можливість. Вони користуються цією можливістю. Задача нас всіх - це зберегти генофонд на майбутнє.
Інші, саме під час повномасштабної війни, вирішили: саме час народжувати дитину.
Антон Умніцин, військовослужбовець:
Такі думки, звісно, в мене були, що щось залишиться після мене. Немає гарного часу для народження дитини. Під час війни це набуває додаткового, мабуть, сенсу.
Втім, таких як Антон, в Україні не так вже й багато. Про це свідчить статистика Мін'юсту.
За 2023 рік в Україні народилася рекордно мала кількість дітей. Трохи більше ніж 187 тисяч немовлят з'явилося на світ за минулий рік. Це найменший показник за часи незалежності України. На третину менше ніж у довоєнному 21 році.
Олександр Гладун, заступник директора інституту демографії та якості життя НАН України:
Війна взагалі погано впливає на демографічний розвиток. Подальше ми відчуваємо. Бо буде фізична загибель людей, плюс будуть люди, які будуть хворі.
Рівень смертності, про яку говорить заступник директора інституту демографії Олександр Гладун, одна зі складових у підрахунку населення.
За 2022 та 2023 роки, за даними Мін'юсту, померло понад мільйон людей. Йдеться не лише про фронт.
Але для країни найбільші людські втрати це так звані - міграційні. За різними підрахунками, за кордоном наразі перебувають до 5 мільйонів наших громадян.
Андрій Новак, економіст:
Найважчі втрати - це втрати людського ресурсу, людського капіталу. Це і прямі втрати через вбивство українців, і важкі поранення, і ще більші, дуже великі втрати - від переселення українців за кордон.
За даними інституту демографії, дві третини тих, хто виїхав за кордон, це жінки працездатного віку. Багато з них - заради безпеки дітей.
Надія Бежнар, біженка:
Зараз, коли немає безпечного середовища для того, щоб повертатися, я не можу цього зробити. Тому що моя єдина мотивація виїхати - була через дитину. Для того, щоб забезпечити їй психологічний стан нормальний.
Так скільки ж нас наразі в Україні? На це питання складно відповісти останні 10 років. З початку анексії Криму й війни на Донбасі. Але деякі підрахунки існують.
Олександр Гладун, заступник директора інституту демографії та якості життя НАН України:
Парадокс полягає в тому, що в цілому по Україні простіше оцінити, ніж ділити на підконтрольну й не підконтрольну території. Тому що величезні міграційні потоки, лінія фронту змінюється постійно. За нашими оцінками, станом на початок цього року - це 34-35 мільйонів.
Ще до початку повномасштабної агресії, саме в межах кордонів 1991 року, а це й з Кримом й ОРДЛО, проживало 42 мільйони, а у 2001-му - понад 48.
Спекуляції на темі різкого скорочення населення України - були однієї з улюблених тем проросійських політиків. Мовляв, асоціація з Євросоюзом, безвіз спонукали українців залишити рідні місця. І пропагандисти називали навіть цифру у 24 мільйони, посилаючись на дані кількості споживання хліба.
Економісти ж вважають, що спроби рахувати населення через будь-які товари користування - помилкові. Бодай більше - маніпулятивні.
Андрій Новак, економіст:
Річ у тому, що з року в рік змінюються смаки, змінюється сама структура споживання українцями, а, по-друге, зниження реального рівня життя ще більше стимулює змінювати свій споживчий кошик.
Навіть новітні методи підрахунку не є репрезентативними.
Андрій Новак, економіст:
Є інші технічні методи по операторах мобільного зв'язку, скільки є абонентів. Але це також приблизна оцінка. Хтось має два-три телефони різних операторів, а хтось - один. А хтось зі старших людей може й взагалі ще не мати.
Проте найважливіше питання - це не показник кількості українців в бюрократичних звітах, а розробка державних програм, що сприятиме збільшенню населення та повернення наших людей на Батьківщину. Аби ми не стали ще одним народом, розсіяним по всьому світові.
Ігор Рейтерович, політолог:
Коли люди повертаються, вони повинні повертатися кудись. Якщо у людей, наприклад, залишаються квартири, і вони виїхали з тих міст, які не постраждали від тимчасової окупації, обстрілів і так далі, в них тільки залишається питання власної роботи й питання медичного забезпечення, влаштування своїх дітей в школи, садочки й так далі.
Звісно, кожна історія - індивідуальна. Та й держава запроваджує програми, аби заохотити українців повертатися. Але головний фактор - спокій та припинення обстрілів. Тому жоден фахівець не візьме на себе відповідальність робити прогнози.
