Оріхів під вогнем: як виживають люди біля фронту [ Редагувати ]
Понад три сотні ударів завдали росіяни по населених пунктах на Запоріжжі. З авіації вдарили по П'ятихатках, решту прифронтових територій ворог обстрілював артилерією та безпілотниками. З артилерії цієї доби атакували й прифронтовий Оріхів. По місту окупанти б'ють постійно. Обстріли там лунають з перших днів повномасштабної війни.
Попри небезпеку в Оріхові залишаються люди. Більше про життя поблизу фронту - далі.
Рятувальники вантажать у машину хліб та вирушають в дорогу. Цього разу працівники ДСНС везуть гуманітарну допомогу до прифронтового Оріхова. У напіврозбитому місті на них уже чекають місцеві жителі. Попри щоденні обстріли тут залишається близько тисячі людей.
Дмитро Гайдар, начальник караулу 2-ї зміни 20-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області:
Було більше, стало менше, тому що виїжджають, постійно бомблять, і люди постійно в погребах знаходяться.
Містяни беруть продукти й швидко розходяться по домівках. Бо прилетіти може будь-якої миті.
Тетяна, жителька Оріхова:
Та стріляють всім, що можна, всім, що можна. І розривається, і гудить, і ями, і все на світі. Хату я 4 рази ремонтувала, кришу 4 рази з початку війни, 4 рази.
Кілька днів тому ворожим снарядом потрощило і хату пані Олени. Жінка тільки-но встигла залатати дірки у будинку після попереднього обстрілу. Тепер ремонтувати потрібно ще раз. Каже, під час прильоту була вдома і дивом уціліла.
Олена, жителька Оріхова:
Почали там стрілять, я ж побігла по документи. І добре, що побігла, тому що от це все, оця земля, ось плити, прилетіло сюди, там, де я лежала, де ліжко моє було.
Будинків, побитих російськими снарядами, в Оріхові повно. Більша частина міста зруйнована. По цивільних мешканцях та інфраструктурі окупанти гатять, не шкодуючи боєприпасів. Люди живуть під обстрілами майже з перших днів повномасштабної війни.
Дмитро Гайдар, начальник караулу 2-ї зміни 20-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області:
Кожного дня по-різному, буває, за день можуть 4, 6 і 8 керованих авіабомб прилетіть, бувають з арти стріляють, з танка, міномет, "Гради". Крупнокаліберними авіабомбами стріляють чи "Ураганами".
Як через обстріли змінювався рідний Оріхів, Дмитро бачив на власні очі. Він уже близько двадцяти років працює рятувальником. Знає кожен куточок і людей, які звертаються нині по допомогу.
Дмитро Гайдар, начальник караулу 2-ї зміни 20-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області:
Коли згадуєш довоєнний час, тут скільки людей знав. Були плани якісь на майбутнє, живемо 1 днем, день прожив і добре, живий-здоровий, слава Богу.
Фельдшер-рятувальник Ігор приїхав до Оріхова із Дрогобича. Тут він допомагає людям у складі медичного розрахунку ДСНС. Це не перший прифронтовий населений пункт, де йому доводилось працювати. Надзвичайник уже має досвід такої роботи у Степногірську та Херсоні. Ігор каже: більшість оріхів'ян - пенсіонери. Тому переважно звертаються зі скаргами на хронічні захворювання.
Ігор Кривицький, фельдшер-рятувальник 2-го спеціального центру ДСНС України:
Ми виїжджаємо на дома, переважно у людей тиск, серце, і буває, що внаслідок обстрілу поранення бувають у людей.
Людмила, жителька Оріхова:
Я вже раз була з рукою, мене перев'язували хлопці, і лікарства дали, і таблетки, все дали, так що дякую їм.
За потреби медики ДСНС можуть транспортувати й до лікарні. Нещодавно таке знадобилася 81-річній жительці Оріхова.
Ігор Кривицький, фельдшер-рятувальник 2-го спеціального центру ДСНС України:
Поступив до нас виклик, що жінка сидить в хаті, і в неї щось з ногами, ми приїхали, обстежили, подивилися, в неї на ногах вузли, вже такі ерозії йшли по ногах.
Попри небезпеку та відсутність комунікацій оріхів'яни відмовляються від евакуації. Кожен з них називає свої причини на те, щоб залишатися у прифронтовому місті. Зараз місцеві жителі вже починають готуватися до холодів. Кажуть, головне запастися хмизом, адже ніхто не знає наскільки лютою буде прийдешня зима.
