На Дніпропетровщині приймають переселенців: як змінилося життя людей [ Редагувати ]
У прифронтовій громаді Дніпропетровщини третина населення - переселенці. Селище Межова стало першим населеним пунктом, який ще з 2014 року приймає людей з Донеччини. Відтоді життя кардинально змінилося - на краще, запевняє селищний голова. Чи так це - перевірили наші кореспонденти.
Стара система опалення та електромережа вже демонтовані, в деяких кімнатах залита нова підлога. Двері та "зайві" перестінки вибиті - будівельні роботи тривають повним ходом. За місяць тут мають справляти новосілля переселенці з Донеччини.
У нас укриття тут є, якщо люди будуть проживати, у другому приміщенні, поряд у пішій доступності.
У Межівській громаді благодійники готують для людей шелтер. Заселитися тут зможуть до 30 осіб. Бюджет - близько 10 мільйонів гривень.
Євген Чако, заступник директора БФ "Карітас Маріуполь":
Зараз йде етап будівництва, потім буде етап меблі і потім вже буде відкриття.
Межівська громада ще з 14 року приймає людей з Донеччини. Третина всього населення тут - переселенці. Вікторія, коли була вагітна втретє, переїхала сюди з Покровська на початку повномасштабного вторгнення.
Вікторія Рачок - переселенка з Покровська:
Біля мого будинку був великий приліт. Ми зібралися з родиною і переїхали в найближче місце - це була Межівська громада.
За кілька місяців після народження дитини жінка влаштувалась викладачкою у навчальний заклад, а сьогодні вже очолює один з комунальних закладів.
Вікторія Рачок - переселенка з Покровська:
Якщо чесно, коли закінчиться війна, мені скажуть, що вже можна їхати додому, я не поїду. Тому що це вже мій дім. На даний час тут діти ходять в школу, я працюю, в мене є житло, мого будинку вже немає.
У цьому комунальному закладі щодня допомагають переселенцям - видають гуманітарну допомогу.
Ірина Новак - представниця гуманітарної місії:
Масштаби наші в межах громади - це 4 тисячі таких продовольчих наборів щомісяця.
Тетяна евакуювалася з Мирнограда у серпні. Продуктів з цієї коробки їй з родиною вистачає на місяць.
Тетяна - переселенка з Мирнограда:
- Даже больше чим на місяць мені хватає цього набора. Там же і тушонка, і макарони, хватає. - Випічку робити? - Да, пиріжки, оладки.
На всю стіну плакат зі знаменитим авдіївським муралом "дівчинка у лавандовому полі". Це головна окраса місцевого осередку "Я - Авдіївка". На сьогодні в громаді проживає 180 жителів з Авдіївки і ця кімната стала розрадою для всіх.
Людмила Шерекіна - переселенка з Авдіївки:
- Тут почалося спілкування. - Про що спілкуєтесь? - Нас об'єднують спогади. Спогади про наше місто. Хвилює те, що ми розуміємо, що наше життя скінчилося, і мріємо про те, що, можливо, у нас буде майбутнє.
Авдіївський осередок розташований у центрі активності громадян.
На базі центру ми проводимо дуже багато заходів для молоді, для дітей, психологічне розвантаження, зустріч з благодійними фондами, зустріч з фермерами, з бізнесменами, коворкінг.
Центр активності громадян у часи блекаутів був і своєрідним пунктом незламності. Приміщення повністю автономне.
Коли немає світла - всі приходять скористатися і комп'ютером, і зарядити гаджети свої.
А у цьому центрі соціальних послуг є перукарня, де жіноча стрижка коштує 55 гривень, а чоловіча - 37. Майстер по ремонту виконає будь-яку роботу для людей поважного віку або маломобільних.
Віта Матюхіна - представниця КЗ "Центр надання соціальних послуг":
Послуги надаємо вразливим нашим категоріям населення, зокрема пенсіонерам, які замовляють покосити траву, порубати дрова, попиляти.
А швачка Марина майже "за спасибі" відремонтує одяг пенсіонерам.
Марина - швачка:
До прикладу, якщо у звичайній майстерні вкоротити штани коштує 200 гривень, то в нас це коштує 39.
Для громади, де всього 15 тисяч населення, важливо, щоб і малеча у воєнний час відвідувала дитячий садок, тому звели укриття.
Вони займаються настільними іграми, конструкторами лего, малюють, руханками.
А ще проводять вихованцям уроки безпеки - серед іншого розповідають про мінну небезпеку та навчають надавати першу медичну допомогу. З 6 можливих груп, діток набралося лише на дві, тому тут чекають на нових відвідувачів.
Юлія Поливода - завідувачка дитячого садка:
На сьогодні у нас по списочному складі 95 дітей, а потужність 182, тож запрошує діток, які приїхали до нас у селище.
А дорослим у громаді знайдуть роботу, переконує селищний голова.
Володимир Зражевський - Межівський селищний голова:
Були вільними робочі місця. Це і комунальні заклади, і в закладах освіти, охорони здоров'я. Це досить такий великий різноплановий спектр вільних місць, які ми сьогодні, на жаль, заповнити власними силами не можемо.
Тож маленька громада з великим серцем чекає на нових жителів.
