У Києві відкрили "Алею жіночої сили" [ Редагувати ]
"Алея жіночої сили" з'явилася в Києві. У парку "Юність" її відкрили напередодні міжнародної акції "16 днів проти насильства". 16 жінок, що пережили наругу, висадили 16 сакур. Підтримали їх актори, телеведучі та спортсмени. Подробиці розповість Вероніка Ведмецька.
Для Наталі сакура має символічне значення. Дівчина не розкриває подробиць, але каже: понад 2 місяці тому опинилась у складних життєвих обставинах. Тоді їй надала прихисток благодійна організація. Наталя мешкає там разом з дитиною та намагається будувати нове життя. На "Алеї жіночої сили" висаджує своє дерево.
Наталія, учасниця акції "Алея жіночої сили":
Сакура - це дуже жіночне дерево, яке завжди розквітає, у будь-яку пору року. Тобто, це символ жіночності й величності для мене особисто. Це мотивує до чогось більшого. На цей момент я вже трошки стабілізувалася у своєму житті, я можу сказати з упевненістю, чим більше буде таких акцій, тим буде краще.
Сад-алею із 16 дерев висадили в парку "Юність" у Києві напередодні проведення міжнародної акції "16 днів проти насильства". Жінок, що зазнали насильства чи були свідками жахіть війни, прийшли підтримати відомі артисти, телеведучі та спортсмени.
Ганна Різатдінова, олімпійська призерка з художньої гімнастики:
Я знаю, що таке пресинг. Не у житті, у спорті. Взагалі ми повинні говорити й про гендерну рівність, і про життя без насильства, тому що ми вже не в радянському союзі, і ми відійшли від цього. В нас не повинно бути цього.
Галина Скіпальська, виконавча директорка Міжнародного благодійного фонду:
Життя не закінчується. Навіть в умовах війни, коли наш рівень агресії змінюється, сприйняття світу змінюється, коли жінки терплять насильство, і домашнє, і теж пов'язане з війною. Все одно надія є. Тому ми садимо дерева, щоб показати: вони виростуть, і життя продовжується.
Організатори та учасники акції наголошують: розголос може допомогти зупинити насильство. Надія сьогодні вже готова ділитися своєю історію з іншими та давати поради. А більш як рік тому вона теж потребувала і юридичної, і психологічної допомоги.
Надія, учасниця акції "Алея жіночої сили":
Якщо жінка забита в кутку як сіра мишка - це неправильно. Треба йти вперед, не плакати, а витерти сльози, встати, нафарбуватись, одягнути гарне платтячко і піти зробити класні фотографії, і сказати, що вона щаслива. Це є страх. Хто не боїться, той піде вперед, хто боїться, той піде назад.
Учасники акції підписали капсулу-послання для майбутніх поколінь. Їхня "Алея жіночої сили" потрапила у Національний реєстр рекордів України. Бо аналогів їй за кількісними показниками та психологічною складовою не було ні в нашій державі, ні у світі.
