НБУ підвищив облікову ставку до 15,5%: що це означає [ Редагувати ]

Національний банк України підвищив облікову ставку з 14,5% до 15,5%. Про це повідомила пресслужба регулятора.

"Ці рішення спрямовуються на підтримання привабливості заощаджень у гривні, збереження стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%", - повідомляє НБУ.

У січні інфляція пришвидшилася до 12,9% За оцінками НБУ, у лютому вона надалі зростала. Пришвидшення споживчої інфляції зумовлювалося передусім дією тимчасових чинників, передусім за компонентою "послуги".

Інфляція зростатиме в найближчі місяці через подальший вплив гірших торішніх урожаїв та збільшення виробничих витрат підприємств. Заходи НБУ сприятимуть зниженню інфляції до цілі 5%.

Зміна облікової ставки НБУ насамперед впливає на процентні ставки за банківськими депозитами та кредитами. Ключова ставка визначає вартість позик, які НБУ надає комерційним банкам. Чим вона вища, тим вищий відсоток, яким банки пропонують власні кредити і депозити.

Облікова ставка зазвичай знижується при зменшенні інфляції та поліпшенні макроекономічної ситуації. Це призводить до здешевлення банківських кредитів як для бізнесу, так і для населення. Вищі відсоткові ставки призводять до подорожчання позик, що утримує споживачів від надмірних витрат і спонукає робити заощадження. Оборотною стороною високих ставок є уповільнення економічного зростання.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Водночас геополітична невизначеність збільшилася. Це посилює ризики, спричинені російською агресією:

• виникнення додаткових бюджетних потреб передусім для підтримання обороноздатності; 
• подальше пошкодження інфраструктури передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку собівартості виробництва продукції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці. 

Крім того, посилилися ризики менш сприятливих, ніж очікується зараз, зовнішньоекономічних тенденцій, зокрема через подальшу геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.

Однак можуть реалізовуватися і позитивні сценарії. Вони пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України. Можливим є подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної.

Міжнародна підтримка України зберігається. Країни G7 перерахували Україні перші транші допомоги в межах програми ERA Loans - кредиту, забезпеченого доходами від знерухомлених російських активів. Наприкінці лютого Україна також досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування з МВФ.

Підтверджених на цей рік обсягів зовнішньої підтримки має вистачити як для беземісійного фінансування дефіциту бюджету, так і підтримання належного рівня міжнародних резервів. Це дасть змогу НБУ й надалі забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку та контрольованість інфляційних і курсових очікувань. 

Нагадаємо, що план мирного врегулювання, підготовлений європейськими країнами, передбачає використання 200 млрд євро заморожених російських активів як гарантій безпеки для України.