рф кидає все, що має: як "Паладіни" зупиняють штурми на Донеччині [ Редагувати ]
До новин на фронті. У Торецьку тривають активні бої, становище змінюється щогодини. Росіяни майже зрівняли місто з землею і не припиняють спроб просунутися далі. Зараз від оборони міста залежить майбутня доля агломерації Костянтинівка-Дружківка-Краматорськ.
Маленьке промислове містечко стоїть на шляху ворога. Неймовірними зусиллями нашим воїнам вдається стримувати натиск. І не останню роль там відіграє українська артилерія. На позиціях гармашів сотої бригади під Торецьком побував наш воєнкор Ігор Левенок.
Точність, швидкість та сила! Бої за Торецьк! Як працює артилерія? Мистецтво війни!
Гармата "Паладін" - одна з найновіших американських розробок. 155 калібр.
Першим снарядом точно в ціль, другим добиваємо і все, доволі непогано.
Динаміка фронту. Українські артилеристи відбивають механізований штурм! І беруть криваву плату з окупантів!
Не добираючи слів, господар цієї зруйнованої оселі у Краматорську шле прокльони російським окупантам. Напередодні ворог укотре ударив "Шахедами". Один влучив у житлову п’ятиповерхівку. Пошкоджено кілька поверхів. Ущент зруйнована квартира, яку винаймала родина переселенців. Поранило дружину Юрія, тещу й одинадцятирічну доньку.
Операцію робили, опіки, в дочки сильні опіки, теща сильно обгоріла.
Смерть і тотальні руйнування - те, що скрізь несуть московити. За 35 кілометрів від Краматорська розташований Торецьк. Місто, яке нині має вигляд немов після Армагедону. Воно стало на шляху ворога і не пропускає його далі.
Така прохолодна погода, свіжа, зі сніжком. Нас не бачать, але і ми нікого не бачимо і їм легше штурмувати. З одного боку плюс, а з іншого - мінус.
Прямуємо в напрямку Торецька. На одному з флангів закріпилися армійці 100-ї механізованої бригади. Військові тут фіксують вже кілька днів посилені наступи окупантів. Росіяни вдаються до штурмів, навіть колонами техніки. Такого не було вже місяців зо два.
- Вчора і сьогодні... - І що там кацапи? - До десяти ми ось так стабільненько стояли біля гармати і чергували. - А зараз в них що, обід? - І в нас теж! Ну, ми пообідали і відпочинок, як це називається, "тихий час".
Жарти жартами, а передихнути хлопцям не вдається.
- Що думаєте, буде робота? - Зараз? Шановні, зараз ще 12:45. - До бою!!! Кажете, буде робота, от вам і робота.
Щойно лунає команда, екіпаж з людей миттєво перетворюється на відточений механізм.
Американська САУ "Паладін" - як контрольний аргумент і заспокійливе для окупантів. Надходять дані про нову ціль і артилеристи поспішають виконати завдання.
На все про все не більше як п’ять хвилин. Екіпаж наводиться на ціль і веде вогонь.
І касетні тоже по піхоті. Наш виход!
Герман, командир гармати, передає "привіт" кремлівським оркам - убивцям дітей.
Попри складну погоду, наша аеророзвідка не пропустила ще один механізований штурм противника. На цих ексклюзивних кадрах артилеристи нищать ворожу техніку.
Точність доволі непогана. Два снаряди і в ціль. Перший снаряд в ціль, а другим добиваємо.
Ігор Левенок, кореспондент:
Гармата "Паладін" - самохідна артилерійська установка американської розробки, калібром 155 мм. Якщо раніше екіпаж мусив розраховувати координати вручну, то тут це все робить бортовий комп’ютер гармати і тому вона готується до стрільби за лічені секунди.
Герман, командир САУ "Паладін":
Там є спеціальна табличка, яка висвічується, що воно виставлене в напрямку стрільби, ну і все, я одразу вистрибую і кажу йому постріл, я вже ось тут десь стою. І постріл відбувається.
А ще артилеристи дуже тішаться, що снаряди до американської гармати використовують українські.
Ми важимо снаряди, тому що, як виявилося, коли в тебе три позначки й десять снарядів, то це може бути сорок один і сорок дві, отак от 41,20, 41,30, 41,50 і 42, а українські все ж більш точні. Ваги майже однакові.
Герман за фахом маркшейдер, тобто гірничий інженер. Є в екіпажі й будівельники та водії. Чоловіки різних цивільних професій стали на захист рідної землі. Передаємо захисникам дитячі листи й малюнки... Від таких гостинців воїни розчулюються.
- Ви воюєте за всіх нас, за свою сім’ю, за Україну і за себе. Хочу, щоб ми перемогли й ви повернулися до нас якомога швидше. Ілля 7 "Є" клас, місто Ірпінь, 13 років. - Дякую тобі, Ілля, замотивував ти нас добре. Будемо воювати й стоїмо. Слава Україні!
