Десятки тисяч пасок для захисників спекли на Рівненщині [ Редагувати ]
Великдень уже за п'ять днів. І волонтери готуються до свята. На Рівненщині, приміром, печуть великодній хліб, щоб усі, хто нині не має можливості готувати, могли його скуштувати.
Випікають здобу у межах благодійної акції "Паска для друга". Діє ініціатива ще з часів АТО. За роки волонтери спекли вже десятки тисяч пасок для бійців. Цьогоріч ідею підтримали студенти та викладачі коледжу.
Скільки запланували напекти великодньої здоби - розкажуть мої колеги з Рівного.
Любов готує опару для майбутнього великоднього хліба. З цього починається традиційна благодійна акція "Паска для друга". Рівнянка вперше організувала її ще у чотирнадцятому році. Тоді на сході країни почалася АТО.
Це святе дійство і воно справді відбувається не просто так цією когортою людей. З молитвою, з чистими помислами, адже великодній хліб несе силу, несе щирість, несе віру.
Для самої жінки цьогорічний Великдень теж особливий. Її син торік пішов у ЗСУ.
Свою пасочку я випікаю для свого сина, який наразі з пораненням перебуває у госпіталі.
Паски печуть в одному з рівненських коледжів.
Наталія Чуприна, викладачка Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій:
Борошно потрібно, масло потрібно. Ми використовуємо масло жирніше, 82 відсотки. Дріжджі потрібні для того, щоб паска була пухка, яєчка потрібні, родзинки потрібні, журавлина потрібна, багато ще потрібно цукатів для того, щоб вона була запашна.
Усі процеси лише вручну. Місити тісто довірили чоловікам.
Хочеться, щоб кожен, хто буде куштувати цю паску, доторкнувся до величного Великодня, щоби в нього появилася віра в те, що в найближчому часі він повернеться додому.
З думками про те, що добро завжди перемагає зло, віру в перемогу.
Підготували тіста на три сотні пасок.
Любов Романюк, керівниця управління культури і туризму Рівненської обласної військової адміністрації:
Нам хочеться отакі б справжні, щоб якщо завозити до хлопців або йти до них у госпіталь, то іти зі справжньою домашньою маминою паскою. Саме тим теплом, якого зараз не вистачає багатьом.
Ось і готові наші пасочки. Вони в цей раз вийшли напрочуд соковитими, м'якенькими. От я, бачите, згинаю і вона досить гарно згинається.
Викладачка Ольга великодньою здобою хотіла б пригостити хрещеного. Він нині на фронті.
Ольга Прокопчук, викладачка Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій:
Дуже його не вистачає і кожне повідомлення від нього на честь якогось свята і оці там завершальні фрази привітання, що я надіюсь наступний там Новий рік, Різдво, твій день народження ми відсвяткуємо разом. Чекаю. Вірю і дуже з трепетом до цього ставлюся. І навіть зараз "мурашки" по шкірі. І в серці щемить. Дуже хочеться побачити його швидше.
Паски обов'язково прикрашають глазур'ю. Це не тільки додає святковості, а й подовжує термін зберігання.
Беремо масу глазурі, кладете на серединку і розприділяєте рівномірно, поки глазур тепленька, ми можемо трошечки її постукати для того, щоб рівномірна була.
Софія приготувала великодній хліб для свого тата. Той зараз у шпиталі.
Софія, студентка:
Я хочу, щоб він скоріше виздоровів і цю пасочку принести йому для того, щоб підняти йому настрій, тому що йому зараз дуже боляче і в нього ще попереду дуже багато лікування і багато операцій.
Паски випікали адресно. Їх завезуть пораненим бійцям і відправлять на фронт.
