В Одесі херсонська мисткиня малює картини й збирає кошти для ЗСУ [ Редагувати ]
Приклад справжньої української завзятості. Це про художницю Богдану Баришеву. Через російське вторгнення вона вимушено переїхала з рідного Херсона до Одеси. Там збирає кошти для ЗСУ та відкрила власну галерею, де мають змогу виставлятися молоді митці. З художницею поспілкувався мій колега Андрій Анастасов.
Орендована квартира в Одесі – тепер і за житло, і за майстерню! Мисткиня Богдана Баришева зранку пише картини, а вже вдень розписує тубус від заряду для гаубиці. Його виставлять на благодійному аукціоні. Кошти підуть на дрони для ЗСУ. Унизу бавовна як символ українського опору…
А зверху буде дуже цікавий сюжет, тому що там буде повішений путін, ха-ха-ха, але, я думаю, що це не можна показувати, так? Чи можна? Ха-ха-ха! Там буде рука в вишиванці, петля і він.
Таких тубусів Богдана розписала вже понад сотню. Допомагати армії почала ще з перших днів повномасштабного вторгнення, коли виїхала з рідного Херсона. Там під щоденними ворожими обстрілами залишилися її квартира та бабуся. Старенька не хоче покидати домівку.
Богдана Баришева, мисткиня:
Звичайно, мені дуже болить, ми з нею спілкуємось кожного дня, кожен вечір ми з нею балакаємо, тому що я розумію, що вечірня розмова може бути остання, тому що я не знаю, куди ще прилетить.
За освітою Богдана – бухгалтерка, але жодного дня за фахом не працювала, бо жага до творчості захопила з головою. Певний час шукала себе, а згодом живопис став не лише покликанням, а й способом заробітку.
Скільки я себе пам’ятаю, то в принципі я завжди любила щось робити своїми руками – я і вишивала, і в’язала, варила холодний фарфор, з нього ліпила квіти, і вже потім я більше і більше почала включатися саме у творчість, тому що як воно з тебе пре, то ти його нікуди не дінеш.
В Одесі нині триває вже друга персональна виставка мисткині. Тут і фантазійні сюжети, мальовничі пейзажі, екзотичні тварини та переосмислення історії – загалом близько півсотні полотен. Улюблена робота авторки називається "Зброя". У втіленні образу українки використані справжні гільзи. Їх художниці передали захисники з Серебрянського лісу.
Богдана Баришева, мисткиня:
Тут з гільз зроблений неначе як вінок, як німб, там намальовані ще червоні маки як символ нашої України, як символ крові, що ми поклали за свою свободу. І якщо подивитися на неї, ви бачите абсолютний спокій, тому що саме за допомогою спокою і без паніки ми зможемо з холодною головою все вирішити й все зробити.
Авторка постійно експериментує з різними матеріалами, фарбами та техніками. Головне, каже, щоби картини допомагали забути про сумне. І заряджали позитивною переможною енергією.
Мені здається, що моя, ну, можливо, це гучно сказано, але місія – це надихати людей, дарувати їм щастя через картини, це те, що я хочу: я взагалі хочу, щоб наша молодь, наші діти росли саме в яскравих, чистих і гарних кольорах. Без війни.
А нещодавно у середмісті переселенка ще й винайняла велике приміщення. І влаштувала там галерею, щоби виставлятися могли митці-початківці. Нині тут сотня картин зі всієї України, а також різноманітні крафтові вироби: прикраси, елементи декору та сувеніри.
Богдана Баришева, мисткиня:
Ми, як митці, можемо показати свої емоції тільки через картини, тільки через фарбу, і коли митець закривається і не може ніде показати свої твори – йому від цього ще гірше, тому я хотіла дуже підтримати й показати, що мистецтво навіть в часи війни потрібне.
Понад усе Богдана мріє повернутися у рідний Херсон: готова докласти й свої сили, і майстерність для відбудови зруйнованого міста. І всім творчим людям, в якій би скруті вони не опинилися, радить не опускати рук. Хай як тяжко, але прямувати до своєї мети.
Можна почати з невеличких кроків, але якщо ви любите цю справу, якщо ви в неї вірите, у вас все вийде – на моєму прикладі, ха-ха! Прийшла ідея – не зволікайте, не носіть її довго в собі. Робіть, робіть щось класне, тому що, можливо, навіть тим, що ви робите, ви надихнете когось іншого – це також важливо!
