Суд привлек УНИАН и "Интер" как ответчиков по делу Фельдмана [ Редагувати ]
Как сообщает telekritika.kiev.ua, адвокаты Бориса Фельдмана получили полный текст решения судьи Жанны Бернацкой по иску Бориса Фельдмана к Николаю Азарову и Государственной налоговой администрации Украины (оригинал иска приводится ниже). Напоминаем, что Борис Фельдман требует от ГНАУ и Николая Азарова опровержения распространенных ответчиками сведений о том, что обнародованные майором Николаем Мельниченко записи были поддельными и их подделка производилась по заказу Бориса Фельдмана. Интересы Бориса Фельдмана в суде по этому делу представляют адвокаты Виктор Агеев и Андрей Федур. В качестве ответчиков по делу суд привлек также УНИАН и телеканал "Интер", которые распространяли вышеуказанную информацию. Представители УНИАН и "Интер" заявляли, что была передана именно та информация, которая была распространена Азаровым и со ссылкой на Азарова. Впрочем, у Фельдмана к УНИАН и "Интеру" никаких претензий и не было, хотя иск основывался именно на информации переданной УНИАН и программой новостей "Подробности" телеканала "Интер".
В своем решении Бернацкая указала, что "истец не доказал факт распространения ответчиками сведений, которые его порочат, лицом к которому предъявлен иск" Правда, в самом решении указано, что судом установлен факт соответствующих высказываний Азарова на пресс-конференции 16 мая 2002 года в ГНАУ, что подтвердили и его представители. Кроме того, в решении Бернацкая указала, что судом установлено что эти высказывания Азарова базировались на сведениях переданных ему Главным управлением налоговой милиции, и сведения эти были получены якобы при проведении оперативно-розыскной деятельности. Судом был даже допрошен в качестве свидетеля господин Грищенко В.И., сотрудник налоговой милиции который входил в состав оперативной группы, которая занималась банком "Славянский". В суде Грищенко заявил, что Азаров якобы получал информацию о высказываниях Фельдмана (который в то время уже находился в СИЗО) от их оперативной группы. Представители УНИАН и "Интер" в суде подтвердили, что они распространяли именно ту информацию, которая была обнародована Азаровым на пресс-конференции. Но все это не убедило судью Бернацкую, что вышеуказанные заявления Азарова на пресс-конференции 16 мая 2002 года действительно имели место.
Примечательным является тот факт, что представители ГНАУ и Азарова даже не пытались доказать в суде, что записи Мельниченка действительно "поддельные" или "смонтированные", тем более что они изготовлены по заказу Фельдмана.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
1. Викладення фактів.
1.1. 16 травня 2002 р. Азаров Микола Янович виступаючи в якості посадової особи - Голови Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) на прес-конференції яка відбувалася в ДПАУ розповсюдив неправдиву інформацію щодо заявника, яка порочить честь, гідність і ділову репутацію заявника та завдає шкоду законним інтересам і правам заявника.
1.2. Розповсюджена Азаровим М.Я. інформація була опублікована багатьма засобами масової інформації і розміщена на сайтах в мережі Інтернет.
1.3. Так, на сайті "Подробності" в мережі Інтернет за адресою http://podrobnosti.ua/opinion/2002/05/16/25011.html, було опубліковано повідомлення датоване [16.05.2002 18:53] яке містило розповсюджену суб'єктами оскарження інформацію наступного змісту (мовою оригіналу):
"Беседа якобы президента Украины Леонида Кучмы с якобы председателем Государственной налоговой администрации Николаем Азаровым относительно банка "Славянский", которая якобы зафиксирована на пленках Николая Мельниченко, была смонтирована по поручению бывшего вице-президента этого банка Бориса Фельдмана. Об этом заявил на пресс-конференции 16 мая сам председатель ГНАУ Николай Азаров.
По его словам, ГНАУ получила информацию, что Борис Фельдман дал поручение относительно фальсификации разговора президента и Николая Азарова за три месяца до того, как этот фрагмент записей Николая Мельниченко был обнародован.
По словам Николая Азарова, задолго до обнародования записей Мельниченко он выступал с заявлениями о преступной деятельности руководителя банка "Славянский" Бориса Фельдмана. Как отметил Николай Азаров, его заявления относительно преступной деятельности Бориса Фельдмана были официально зафиксированы."
1.4. На Інтернет-сайті PART.ORG.UA за адресою http://part.org.ua/index.php?news=45075381 було розміщено повідомлення датоване [17.05.2002 09:56] під заголовком "Азаров заявляет о политическом давлении на налоговые органы" в якому з посиланням на суб'єктів оскарження була наведена наступна інформація (мовою оригіналу):
1.5. "В частности, отметил Н.Азаров, "беспрецедентное политическое давление", попытки "купить, запугать" предпринимались в течение всего следствия по банку "Славянский". По его словам, у ГНАУ имеются сведения о том, что обвиняемый вице-президент банка Борис Фельдман давал указание, "чтобы на пленках майора Мельниченко появилось, что мы (ГНАУ) выполняем политический заказ""
1.6. Повідомлення аналогічного змісту з посиланням на інформацію надану суб'єктами оскарження були також опубліковані в мережі Інтернет за наступними адресами: http://pravda.com.ua/?20516-16-77 ("Українська правда"), http://maidan.org.ua/n/news/1021563687 ("Майдан"), http://part.org.ua/index.php?news=45075381 ("PART.ORG.UA" (Агентство Гуманитарных Технологий)), http://www.versii.com/news1.php?pid=14928 ("Версии.com"), , http://www.obozrevatel.com.ua/mnews.php?id=43519 ("Обозреватель") а також були розповсюджені через інші засоби масової інформації.
1.7. Таким чином, в розповсюдженій суб'єктами оскарження інформації містяться твердження про те, що 1) заявник причетний виготовлення начебто підроблених аудиозаписів розмов між Азаровим М.Я. та Кучмою Л.Д., і вказані аудиозаписи є підробленими 2) заявник скоював злочини чи займався злочинною діяльністю
1.8. Вказані твердження є такими що порочать його честь, гідність і ділову репутацію, оскільки ані причетність до виготовлення і розповсюдження підроблених і неправдивих аудиозаписів, ані злочинна діяльність з точки зору заявника є несумісними з тими поняттями честі і гідності яких заявник дотримується, і розповсюдження вказаної неправдивої інформації щодо заявника вочевидь порочить його ділову репутацію.
2. Визначення порушень.
2.1. Порушення права заявника передбаченого ч. 1 ст. 3 та ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 7 ЦК України
2.2. Ч. 1 ст. 3 Конституції України встановлює: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю"
2.3. Ч. 4 ст. 32 Конституції України встановлює: "Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе ... та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації."
2.4. Відповідно до ст. 7 ЦК України:
"Громадянин або організація вправі вимагати по суду спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності.
Якщо відомості, зазначені в частині першій цієї статті, були поширені через засоби масової інформації (друкованої або аудіовізуальної), вони повинні бути спростовані, у тому ж друкованому виданні, аналогічній радіо чи телепередачі або іншим адекватним способом. Якщо відомості, які не відповідають дійсності і завдають шкоди інтересам, честі, гідності або діловій репутації громадянина чи організації, містить документ, що виходить від організації, такий документ підлягає заміні або відкликається. Порядок спростування в інших випадках встановлюється судом"
2.5. Порушення права заявника передбаченого п. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ч. 1 ст. 62 Конституції України.
2.6. п. 2 ст. 6 Конвенції встановлює:
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доти, поки йогу вину не буде доведено згідно з законом.
(Everyone charged with a criminal offence shall be presumed innocent until proved guilty according to law.)
2.7. Цей принцип закріплений також у ч. 1 ст. 62 Конституції України: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину ... доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду."
2.8. В рішенні у справі Аллене де Рибемон проти Франції (Allenet de Ribemont vs. France[1]) Європейський суд зазначив: "Суд вважає, що посягання на презумпцію невинуватості може здійснюватись не тільки суддею чи судом але також іншою публічною владою[2]"(п. 36 Рішення)
2.9. Суд постановив що у справі Аллене де Рибемон публічні заяви (на прес-конференції) співробітників поліції, які безпосередньо після арешту заявника (тобто до винесення остаточного рішення суду) стверджували що він є співучасником злочину повинні бути визнані порушенням п. 2 ст. 6 Конвенції. Суд визнав що була "наявна заява про винність, яка з одного боку спонукала громадськість повірити в неї, з другого боку - попереджало оцінку фактів справи компетентними суддями" (п. 41 Рішення)
2.10. Цілком очевидно, що аналогічні дії суб'єктів оскарження у даній справі також є порушенням п. 2 ст. 6 Конвенції, щодо права заявника вважатися невинуватим доти, поки йогу вину не буде доведено згідно з законом.
2.11. Можливі посилання суб'єктів оскарження на наявність вироку суду від 19 квітня 2001 р. щодо визнання заявника винним у вчиненні злочинів не є обґрунтованими, оскільки цей вирок не набрав чинності.
3. Щодо процесуальної історії спору і порядку розгляду цієї позовної заяви.
3.1. Фельдман Б.М. 17 травня 2002 р. звернувся з скаргою аналогічною цій позовній заяві і з відповідними вимогами до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку гл. 31-А ЦПК України.
3.2. Однак ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осіпової Л.О. від 23 травня 2002 р. Фельдману Б.М. було відмовлено у прийнятті цієї скарги, при цьому в ухвалі суддя зазначила що цей спір повинен розглядатися в порядку позовного провадження і не може бути розглянутий в порядку гл. 31-А ЦПК України. Таким чином, позивач змушений звернутися до суду з цими вимогами в порядку позовного провадження.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 3, 8, 22, 32, 55, 124 Конституції України, ст. 7 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 65 і 137 ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Визнати дії Державної податкової адміністрації України та Голови Державної податкової адміністрації України Азарова М.Я. щодо розповсюдження інформації про заявника викладеної Азаровим М.Я. на прес-конференції в ДПАУ 16 травня 2002 р. - неправомірними.
2. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України та Голову Державної податкової адміністрації України Азарова строк 7 днів з дня прийняття рішення суду спростувати зазначену інформацію повідомленням наступного змісту: "1) твердження про те, що розповсюджені М.Мельниченком аудиозаписи розмов між Азаровим М.Я та Кучмою Л.Д. щодо Б.Фельдмана і банку "Слов'янський" є підробленими - не відповідають дійсності; 2) інформація про те, що Б.М.Фельдман причетний до підробки аудиозаписів цих розмов не відповідають дійсності; 3) твердження про те, що Б.М.Фельдман займався злочинною діяльністю не відповідають дійсності"
3. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України та Голову Державної податкової адміністрації України в цей же строк про спростування вказаної інформації офіційно повідомити шляхом проведення відповідної прес-конференції в приміщенні ДПАУ, а також передати відповідну інформацію Інформаційним агентствам "Інтерфакс" та "УНІАН" для подальшого розповсюдження.
4. Допустити негайне виконання рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 204 та п. 2 ч. 1 ст. 218 ЦПК України
Додаток:
- копії позовної заяви
- документ про сплату державного мита
- копії зазначених повідомлень на Інтернет-сайтах "Подробности", "Українська правда", "Майдан", "PART.ORG.UA", Версии.com, Украина.ру, Обозреватель.
- копії довіреностей Агєєва В.М. та Федура А.А.
- копія ухвали судді Осіпової Л.О. від 23.05.02 р.
від імені і в інтересах Б.М.Фельдмана
В.М.Агєєв (підпис) А.А.Федур. (підпис)
