Киевляне посетили мастер-классы японской культуры (видео) [ Редагувати ]

Написати своє ім'я ієрогліфами, скласти оригамі, похизуватися українським кімоно - у Києві українці не лише пізнавали культуру Країни Сонця, що сходить, а й пишалися знанням традицій. В рамках Дня Японії в Україні для поціновувачів східної культури організували майстер-класи. Побувала на них і наша кореспондентка.

Cлова вітання від японського посла - дипломат демонструє знання української мови.

- Мене звати Тойчі Саката. Дуже приємно.

А ось відповідь українців. 10-річні діти для посла заспівали патріотичну японську народу пісню, яку він знає ще із школи.

А це класична музика тайко. Людей, які займаються цим мистецтвом у нашій країни - одиниці. Микола освоїв японський інструмент сам. Та й робити його довелося самотужки - в Україні такий не дістати.

- Купити, коштує він дорого, але ще складніше перевозити з Японії в Україну. Приблизно сім тисяч євро коштує такого розміру одайко.

А тут, на ярмарку - японського добра вдосталь.

- Дуже приваблює ціна. Я дуже люблю Японію. Якийсь шматочок Японії у себе вдома.

Що в Японії, що в Україні - модниці всюди однакові. І тут говорять про вбрання. Традиційний одяг японок демонструють чернівчанки. Кажуть, вдома мають своє, українське кімоно.

- Ми таке українсько-японське зробили кімоно. З блакитної матерії основа, жовтий пояс. З вишивкою такою вертикальною.

Найбільй ажіотаж за цим столом. Кожен хоче написати своє ім'я японськими ієрогліфами.

Ольга Склеп'юк, кореспондент:

- Пізнавати Японію українці можуть і милуючись цими роботами. Але це незвичайні картини. У вигляді ієрогліфів їх автори зобразили важливі для японців слова. Наприклад, ось ці гачечки означають "дякую".

За цим столом відкривають японську кухню - та не звичні суші, а корисну збагачену йодом їжу. Але Михайлові більше до душі традиційні українські страви.

- Леплю сырники. Ну, мама мне готовила сырники. Ну, мама мне давно готовили сырники, и я помню, как она мне их готовила. И в тесто.

На цьому святі українці та японці були об'єднані одягом - носили вишиванки та кімоно, мовами - розмовляли японською та українською. І, як виявляється, почуттями. Одна родина - дві національності - єдине прагнення.

- Він, він українець. Так?

- Да. А я, а я японець.

Егава Хіроюкі, японець, який живе в Україні:

- Я пережіваю, я думаю, що Україна щас буде спокійна, стабільна. Я думаю, що розцвітає.

Ольга Склеп'юк, Олександр Данілов, Новини, телеканал "Інтер".