Терористи примушували містян Слов'янська воювати проти України (відео) [ Редагувати ]

На в'їзді до звільненого Слов'янська машини шикуються у черги. Місцеві жителі поспішають - додому. Картина не дуже втішна - у багатьох районах немає світла і води, магазини - зачинені, десятки будинків стерті з лиця землі. Перші дні життя звільненого Слов'янська бачили наші кореспонденти.

Він приходить до хлопців на БТРах щодня - каже, щоб підняти бойовий дух. Та віддячити за те, що його місто тепер - вільне.

Сергій Натолока, житель Слов'янська:

- Я не рад, что ребята гибнут напрасно, не рад! А вот этим пацанам - безумно благодарен! Да зачем это все, елки-зеленые, живем в Украине, родная ненька-Украина, дала воспитание, все. И вдруг вот такая ерунда!

На імпровізований концерт збирається вся вулиця. Дехто сьогодні вперше вийшов із дому - ховалися. Зізнаються - чекали на армійців уже давно - щойно зрозуміли, що таке насправді ДНР. 

Віктор Хорунжий, житель Слов'янська:

- Я плакал вот такими слезами, несмотря на то, что я - мужик, три года отслужил в армии! Хлебозавод разбомбили, как же? У нас ни электричества, ничего ж нет! Решили создать гуманитарную катастрофу - вот и весь сказ!

Гуманітарну катастрофу терористам майже вдалося влаштувати. У багатьох районах міста немає ані води, ані світла. Магазини - порожні, або зачинені. Та якби й відчинилися - купувати однаково нема за що - пенсій та зарплат тут не бачили вже два мІсяці. За продуктами, які щодня привозять волонтери, вишиковуються довжелезні черги.

Галіна Толуп, жителька Слов'янська:

- Не было хлеба несколько дней, это не беда, воды не было - не беда главное, чтобы целыми были здания!

Галина живе на околоці міста. Неподалік від її будинку точилися бої. В години затишшя вона з подругою потай шукали поранених українських бійців. Хоча зізнається - не всі сусіди її підтримували. Адже у кожній третій хаті хтось був у лавах ДНР. Спочатку - добровільно, потім - зі страху.

Галіна Толуп, жителька Слов'янська:

- Чего ушел что заставило? Он говорит: бабла нет! Мы поняли - что все за деньги! Но когда время прошло, они сняли свои розовые очки, они уже хотели уйти, но их не пускали! Им угрожали, говорили: мы знаем твою семью, если ты хочешь, чтобы они были живы - приходи! И они раненые возвращались!

Люди у місто зараз повертаються - сотнями. Проте багато хто приїздить - на згарище. Ось таких будинків тут десятки.

Президент пообіцяв містянам - вони не залишаться з бідою на самоті, всі будинки відремонтують коштом держави.

Ольга Корастильова, Лідія Калініна, Олександр Яновський, телеканал "Інтер".