Самміт "Вісімки" пройшов у спокійній атмосфері [ Редагувати ]
У середу керiвники "Країн Вiсiмки" прибули на Сi-Айленд в американськiй Джорджiї, аби обговорити цiлу низку проблем планетарного масштабу. На два днi цей маленький острiв фактично перетворився на центр свiту. Адже попри те, що рiшення "Великої Вiсiмки" втiлюються в життя не завжди, нi самi лiдери, нi журналiсти не сумнiваються, що участь у цьому суперклубi є привабливою, а їхні саммiти - значущими. Вже хоча б тому, що керiвники держав-лiдерiв можуть узгодити свої позицiї та погляди щодо подальшого розвитку людства.
Сi-Айленд - невеличкий острiвець бiля атлантичного узбережжя Сполучених Штатiв. Протягом трьох днiв до нього була прикута увага майже усiх країн свiту. Вiн у буквальному сенсi став пупом Землi.
Неймовiрнi заходи безпеки, iзольованiсть острова - все це було зроблене для забезпечення максимальної ефективностi роботи саммiту. Водночас, вiд нього не очiкували нiяких iсторичних рiшень. Питання, якi обговорювалися на Сі-Айленді, були оприлюдненi задовго до початку саммiту, так само як i позицiї усiх лiдерiв Вiсiмки. Як заявила напередоднi їх прибуття у Джорджiю радник американського президента з питань безпеки Кондолiза Райс, порядок денний був "заповненим ущерть". До нього увiйшли проблеми боротьби з тероризмом та розповсюдженням зброї масового ураження, сприяння стабiльному економiчному розвитку, боротьба проти голоду, СНIДу та туберкульозу. Утiм, особливу увагу було надано врегулюванню мiжнародних конфлiктiв. Президент Буш пiдготував спецiальнi iнiцiативи щодо "Великого Близького Сходу". Мета цього полiтичного проекту - створити демократичний простiр на територiї вiд Марокко до Китаю. А його нарiжним каменем є якнайскорiше врегулювання ситуацiї у Афганiстанi та Iраку. Пiслявоєнне вiдновлення останнього, i, зокрема, роль у цьому процесi НАТО, стало чи не єдиним каменем спотикання на саммiтi.
Джордж Буш, президент США: "Я запропонував лiдерам Вiсiмки прислухатися до керiвництва Iраку. I якщо воно звернеться з проханням допомогти у вiйськовому навчаннi, то таким тренером могла б виступити НАТО. Я не очiкую, що НАТО запропонує бiльше вiйськ. Це нереальне бажання. Нiхто цього не запропонує. Що ми очiкуємо вiд НАТО - це допомога у тренуваннi, у вiдповiдь на запит iракського уряду, i я знайшов спiльний дух у бажаннi допомогти прогресу Iраку".
Джорджа Буша традицiйно пiдтримав прем'єр-мiнiстр Великої Британiї Тонi Блер. А от президент Францiї Жак Ширак так само традицiйно висловив сумнiви.
Жак Ширак, президент Францiї: "У будь якому випадку, втручання НАТО у цей регiон несе багато ризикiв, враховуючи i ризик конфронтацiї мiж християнським Заходом та мусульманським Сходом. Звичайно, це дуже схематична карикатура, але це визначення потрiбно мати на увазi. Отож ми чiтко заявили, що не згоднi з такою мiсiєю для НАТО".
Утiм, розбiжностi у поглядах на завдання Пiвнiчноатлантичного Альянсу аж нiяк не завадили Джорджу Бушу та Жаку Шираку знайти спiльну мову щодо рiзних смачних страв, якими їх частували на Сі-Айленді. Французький лiдер навiть висловив свою подяку шеф-кухарю за надзвичайно вдалий чiзбургер. Загалом, атмосфера саммiту була дуже доброзичливою. Як зазначали мiсцевi жителi, значною мiрою завдяки природному спокою цих мiсць. Саванна з її порослими мохом деревами навiть удень здається сонною. Тож не дивно, що тут не було нiяких масштабних виступiв антиглобалiстiв. I тисячам спецагентiв нiчого не залишалося, як майже щодня проводити тренування iз забезпечення порядку.
