Валерій Чалий: Європа злякалась Росії Путіна [ Редагувати ]

Війна в Україні створила загрозу безпеки всьму світові.

Європа нарешті визнала, що настав час виступати не посередниками, а учасниками перемовин.

Президент України Порошенко екстренно залучив до перемовин канцлера Німеччини Меркель та президента Франції Олланда та планує зустрітись із віце-президентом США Байденом задля спільного пошуку миру.

Про це в ефірі програми "Чорне дзеркало" розповів заступник Глави Адміністрації Президента України Валерій Чалий.

Чи будуть якісь сигнали чи перемови будуть продовжуватись?

- Результати будуть вже сьогодні. Тоді буде визначений наступний період.

Ніякого тиску серед європейців на нас не було. Я давно я сам говорив, що не ззовні неповинні визначати майбутнє України. Експертами оговорювались побоювання щодо цього. Вчорашня зустріч засвідчила, що ми можемо зараз чітко говорити з нашими партнерами про єдину позицію. Власне з цією позицією трьох вони і поїхали до Москви зараз, до четвертої сторони нормандського формату.

Чи припустимий варіант, опублікований у "Figaro", що жваво обговорюється в соціальних мережах, щодо позаблокового статусу України та федералізації в плані Меркель-Олланда?

- Як учасник перемовин зазначу, що це не відповідає дійсності. Ніяких обговорень федералізації чи того, що звучало в закордонній пресі, немає. До речі, навіть в оперативному режимі прес-секретарі керівників делегації не реагували на свої німецькі, французькі видання. Сьогодні прес-секретар президента Цеголк не реагував. Це журналістська робота,  всі вибудовують версії, тим більше, всі хочуть мира, всі хочуть знайти рішення. Але правда в тому, що обговорювалась конкретика на основі Мінських домовленостей.  Більш конкретні речі: як вийти на результат, як зупинити вогонь, як розвести важку артилерію і ракетні системи, в які дні і як вийти на рішення політичного процесу. По суті партнерам пояснювалась наша специфіка і внутрішнє українське законодавство. На столі лежали карти, де точно узгоджували всі позиції. Тобто не було обговорення тих тем, за які ви питали.

Чим можна пояснити екстрений та позаплановий візит Меркель та Олланда?

- Протягом вже кількох місяців триває постійний контакт президента України із канцлером Німеччини і президентом Франції. Це відбувалось починаючи з Нормандії. Я пам’ятаю той вечір,  коли були написані перші одинадцять пунктів мирного плану президента, що вже в Нормандії набуло вигляду Мінських домовленостей.  Вони і раніше зустрічались, говорили по телефону, мабуть, хотіли перед Москвою, безпосередньо спілкуючись узгодити всі позиції: з конкретикою, з картами, з цифрами, документами. Ніякого документу із планом Путіна вони не привозили. Вироблялась спільна позиція прямо у Києві за участю трьох сторін: Україна, Франція, Німеччина. Ніякого "плану Путіна" за основу не брали, але це не значить, що не було різних планів, різних спроб.

Чи є підстава припустити, що неочікуваний приїзд канцлера Німеччини та президента Франції у Київ та їх подальша поїздка до Москви пов’язана з тим, що реальністю стали плани можливого надання військової допомоги Україні?

- Після Мюнхена, де також планується трьохстороння зустріч президента України із віце-президентом Байденом і канцлером Меркель та двостороння зустріч із Байденом, планується візит канцлера Німеччини до Вашингтону, я думаю, що я відповів на запитання.

Як ви ставитесь до заяви Пашинського, одного із лідерів "Народного фронту",  про те, що конфлікт на Донбасі неможна вирішити лише дипломатичним шляхом, а потрібно застосовувати силу?

- Не в моїй компетенції коментувати заяву Пашинського, але я чув іншу заяву Яценюка, який сказав, що дипломатичні засилля, а не повномасштабна війна - це той шлях, який може привести до рішення. Єдине, із чим я як громадянин погоджуюсь, це те, що коли ми сильні в обороні, ми маємо більше важелів повернути за стіл переговорів всі сторони. Якщо ви проаналізуєте весь період, то тоді, коли були успішні оборонні операції, після цього відновлювався діалог, навіть з тими, хто не хотів його продовжувати. Я згодний з тим, що дипломатичний формат має поєднуватись з сильною внутрішньою консолідацією, з економічними рішеннями, і, очевидно, з потужною здатністю обороняти країну. Інакше успіху дипломатії не буде. Всі розуміють, яка ціна покладена: гинуть люди, і вони дають нам цей шанс.

Чим готові поступитися Путіну та якого пряника запропонувати?

- Якщо б ми говорили, що ми продовжуємо переговори, можна було б казати про якісь поступки. Але ж ми вийшли на рішення в Мінську, є підпис Російської Федерації. Я був в Мілані та сидів поруч із Володимиром Володимировичем, який сказав, що він підтверджує реалізацію всього пакету Мінських домовленостей - 12 пунктів, які просто можна виконувати. Сьогодні треба говорити про виконання. Тому вони кажуть про санкції. Мова не іде про якийсь етап компромісів, мова йде про виконання досягнутих домовленостей, де є підпис Російської Федерації і є підпис європейців, і є гарантії, які дають можливість вийти на врегулювання. Все на столі, треба тільки вийти на рішення.