Штурм 18 лютого родичі "Небесної сотні" згадують разом з СБУ [ Редагувати ]
Які питання ставлять родичі загиблих? І які спогади про те, що відбувалось, зберігають в Україні? Криваві події лютого, попри рік, що минув, залишили чимало запитань і білих плям. Чи є шанс їх заповнити і головне - коли? Відповіді намагались відшукати наші журналісти.
- Події того дня розгорталися доволі стрімко. Це - був початок найжорсткіших протистоянь і масових убивств на Майдані. Сьогодні тут згадують загиблих героїв Небесної сотні. Проте, за рік головне питання, чому досі не покарані винні - так і лишається без відповіді.
Киянка Зоя відшукала свого чоловіка тільки наступного дня із кульовим пораненням голови. 140 днів лікарі боролися за його життя. Але марно.
"Снайперською кулею. Хоч і написано в історії хвороби, що це була куля високої кінетичної енергії", - каже дружина загиблого героя "Небесної Сотні" Зоя Сидорчук.
Нині Зоя разом із іншими родичами загиблих на Майдані - в Національній академії СБУ. У відомстві, яке ще рік тому, було по той бік барикад. Тут відкривають пам'ятник Небесній сотні. Жінка прийшла з надією на те, що все ж дізнається, імена тих, хто вбив її чоловіка та інших. Хоча б згодом.
У Генпрокуратурі сьогодні - ані пари з вуст. Про перебіг розслідування - жодних коментарів. Один із обвинувачених беркутівців Садовник у розшуку. Справа інших його колег - у Печерському суді. А служителі Феміди два дні тому взяли самовідвід.
"Я думаю, що судді не хочуть розглядати цю справу. По-перше, вона складна, багатоепізодна. І я так прогнозую, що розгляд даного провадження кримінального затягнеться не на місяці, а на роки. Нікому з керівництва, які віддавали злочинний наказ, досі не пред'явлено обвинувальний акт", - запевняє адвокат сімей "Небесної Сотні" Сергій Ярошенко
Та поки одні шукають, інші збирають. Усі згадки про Майдан - тепер тут, у музеї Гончара. Організатори вже рік збирають експонати. Почали ще під час січневих подій.
"Каски є дві, прострелені навиліт, щит є, де син пише "Мамо помру за тебе, в обіду не дам", щит є, який прострелений кулею, через який проривається світло", - розповідає співініціатор створення музею майдану Василь Рожко.
Не вистачає хіба що свого власного постійно діючого музею. Організатори кажуть - ідеально підійшов би Український дім. Та поки у владних кабінетах не поспішають надати приміщення для вшанування героїв.