Під Маріуполем військові страждають від застуди [ Редагувати ]

Не вщухає канонада і на Маріупольському напрямку. Бойовики цілять по позиціях військових поблизу - Широкиного, Павлополя і Богданівки. Кілька разів противник обстріляв і Гнутове. Репортаж з передової - Веніаміна Трубачова.

Вісім місяців на передовій. Боєць з позивним "Андроїд" вирішив взяти зброю до рук, коли бойовики вбили його кума. Він загинув неподалік Маріуполя.

"Він загинув, захищаючи аеропорт маріупольський. Коли його привезли в гробу, я вирішив піти, написав заяву добровільно, через 2 місяці прийшла повістка і я пішов", - говорить "Андроїд", військовослужбовець Збройних сил України.

Більшість бійців тут добровольці. Хлопці кажуть, що останніми днями бойовики значно активізувались. Стріляють не лише з кулеметів, а й використовують гранатомети.

Це крайня позиція українських військових. Далі вже укріпрайон бойовиків. До нього приблизно три кілометри. Хоча диверсійні групи противника підходять зовсім близько. Приблизно на відстань 100 метрів і ведуть вогонь навіть з цього приліску.

Подібні вилазки бойовики роблять і вдень. Тож на постах наші бійці у повній бойовій готовності - очікують нападу щосекунди.

"АКМ, підствольник, заряджений ВОГ. - Що в разі чого? - Так, і робиш постріл, він стріляє на 400 метрів", – говорить Георгій, військовослужбовець Збройних сил України.

Часом доходить і до ближніх боїв. У військових чіткі вказівки: стріляти лише у відповідь.

"Буквально три дні тому підійшли двоє, у нас є нічник, вони, мабуть, не очікували, підійшли впритул і тупо спостерігають", - говорить Руслан, військовослужбовець Збройних сил України.

Живуть хлопці прямо в полі. Саме тут проходить лінія фронту. Викопали бліндажі.

Військові скаржитись не звикли. Проте, кажуть, дуже бракує медикаментів. Особливо ліків від вірусних захворювань та застуди.

"Вчора був дощ, я роздавав від кашлю напої, щоб зігрілись. - Які ви самі купували? - Які я купував, так", - говорить позивний "Кузя", Військовослужбовець Збройних сил України.

Із першими сутінками боєць з позивним "Андроїд" готується до нічного чергування. Воювати має намір до остаточної перемоги.

"Я до кінця буду йти, скільки буде, стільки і буду йти. Рік, два так два, три так три", - говорить "Андроїд", військовослужбовець Збройних сил України.

Коли війна закінчиться - ніхто не знає. Тут, на передовій, кожен день, як ціле життя.