Під Бахмутом учні ходять до школи під свист куль [ Редагувати ]
Діти з прифронтових сіл цієї осені нарешті повернулися за парти. Понад рік вони навчалися по підвалах та схронах, де за вчителів їм були батьки. Тепер обласна влада навіть надала автобус, аби щотижня возити дітей до школи. Їхати не так уже й далеко. Відстань для автобуса - незначна. Але для його пасажирів - вона стає прірвою між війною та миром. Розповідає Ірина Баглай.
Рік у підвалі довелося ночувати та вчитися восьмирічній Заріні. За вчителя - бабуся. Їхній будинок просто на лінії вогню у селі Зайцеве.
Цієї осені дівчинка нарешті змогла піти до школи. Але доводиться розлучатися з бабусею на 5 днів.
Тамара Тимофіївна тужить за онукою, та розуміє - у Бахмутському інтернаті вона у безпеці. Шкільний автобус, до прифронтових сіл курсує небезпечним маршрутом щодня. Супроводжує дітей військовий. У разі обстрілу інструктаж дітям проводити не треба, каже водій.
"Вони самі знають, вибігти, лягти, голову прикрити, краще нас знають, вони пережили і не таке", - сказав Сергій Іванович, водій
Із 6 ранку діти чекають на автобус.
"Нас перелітають снаряди слава Богу, самі близькі це перед посадкою, тут у нас корів убило", - сказала Оксана, мешканка села Зайцеве.
Доньки Оксани вчилися раніше у Микитівці. Коли ж село окупували - перейшли на дистанційне навчання.
Тепер Саша із сестрою - учні Опитнянської школи. Потроху наздоганяють програму.
Про життя під обстрілами розповідають не охоче. У творі "Як я провів літні канікули" лише мрії.
"Да вона казала, що не завжди було так як їй хотілося. Про обстріли вона не каже і я намагаюсь про це не говорити з нею", - повідомила Ольга Гордієнко, вчитель української мови
У цій школі навчається 11 дітей із прифронтових сіл. Майже у всіх відчуття провини, каже психолог.
"Вони бояться що їх не зрозуміють оточуючі, вони думають, що вони в чомусь винні опинившись в такій ситуації, що це не проблема державного масштабу, а що вони стали заручниками в силу своїх власних обставин", - сказала Надія Зайченко, психолог
У Зоряни у новій школі багато друзів. Її розповідям про війну вірять не всі.
"Я говорю що живу на Жованці, на Зайцево, де війна йде, а вони все не вірять, тільки одна подружка Аліна вірить, вони кажуть, що це неправда, що війна йде", - сказала Заряна, жителька села Зайцеве
Не всі батьки погодились відправляти дітей до шкіл на підконтрольній Україні території.
"Багато батьків працюють в Горлівці і вони дітей зранку беруть за руку і ведуть в ту школу а потім приводять назад, через те 14 дітей вчяться в школі в Опитному Бахмутського району а 8 там", - повідомив Павло Жебрівський, голова Донецької військово-цивільної адміністрації
Ірина Баглай, Андрій Костюк, Анатолій Воробей із Донецької обл., Новини. Тк "Інтер"