У В’єтнамі гірська канатна дорога приваблює мільйон туристів на рік [ Редагувати ]
Місто Сапа, на півночі В'єтнаму, переживає справжній туристичний бум. Уже півтора року там, у горах, працює найдовша у світі канатна дорога. Втім місцеве населення, попри непоганий заробіток, невдоволене. Чому - розповість Ірина Іванова.
Гори довкола міста Сапа на півночі В'єтнаму називають Тонкінськими Альпами. Своєю красою вони тішать туристів уже сотні років. На противагу палючому півдню, туманні долини і рисові тераси ваблять свіжістю та прохолодою. Відтоді як півтора року тому тут проклали найдовшу у світі канатну дорогу, місцевий туризм переживає справжній бум. Кількість мандрівників сягає мільйона на рік.
"Сподіваємося, наше місто невдовзі стане ще привабливішим для туристів і вони так само дбатимуть про збереження місцевих культурних і природних пам'яток", - каже віце-директор туристичного інформаційного центру Нґуєн Ван Манх.
Разом з прогресом, у регіон прийшли незворотні зміни. Канатна дорога назавжди змінила вигляд найвищої в'єтнамської гори. Заплативши 30 доларів, кожен охочий може піднятися на самий пік Фансипану лише за 20 хвилин. Та не всі любителі активного відпочинку задоволені.
"Я дещо розчарований, але інші вважають такий спосіб підкорювати гори значно безпечнішим", - каже місцевий турист Зионг Хоанг Мінь.
"Для нас, туристів, канатна дорога - це велика перевага. Але завжди є зворотний бік медалі. Я б не хотіла тут народитися і жити", - каже туристка зі США Еллі Крамп.
У Сапі, колись мало привабливому гірському курорті, туристів тепер - напхом. Жителі сусідніх сіл потягнулися в місто працювати гідами та продавати вироби народних майстрів. Визнають - дохід збільшився, але гості не надто цікавляться культурною автентикою регіону.
"Туристи не в захваті від виробів ручної роботи, їм байдуже до нашої культури. Сподіваюсь, у майбутньому це зміниться", - констатує туристичний гід Ли Та Май.
Підтримати місцевих намагаються бізнесмени. У деякі готелі до 90 відсотків персоналу набирають із сусідніх сіл. Лишилося подбати не лише про людей, а й про довкілля, яке стає головною жертвою туристичного буму.