Диктант з української мови писали по всій Європі та у Лівані [ Редагувати ]
День української писемності та мови відзначають сьогодні по всій країні. Цього дня традиційно вранці по Національному радіо звучав диктант єдності. Київський бомонд запросили долучитися до цієї події у прес-центрі Українського радіо. Про цьогорічну тему диктанту і найпоширеніші помилки - далі у сюжеті Анни Демиденко
У прес-центр Українського радіо зранку сходяться гості. До традиційного диктанту кожен готувався по-різному. Хтось повторював правила, а хтось - підбирав сукні.
"Важливо для впевненості що вдягнути, це важливо для впевненості. І це свято. Моя сукня червоногаряча. Пишеться разом, тому що означає відтінок, а не колір. Ми розбирали, що одяг ми надягаємо, а намисто ми надіваємо. Тобто отакі моменти ми готували до диктанту, тобто прикрашаючи себе, але вчили правила орфографії й пунктуації", - розповідає директор Центру української культури та мистецтва Світлана Долеско.
У залі для написання диктанту журналістів більше, аніж самих учасників акції. До початку лишаються лічені хвилини. Письменники, зірки шоу-бізнесу та поодинокі політики охоче роздають інтерв'ю.
"Звичайно, ми всі жертви Фейсбука, на ФБ ніхто не дотримується правильної орфографії, за нас виправляє дуже часто Т9 помилки. Помилок не треба боятися, треба боятися, коли не можеш виправлятись, коли не хочеш вдосконалюватись - оце біда", - вважає українська співачка, телеведуча, художниця Анжеліка Рудницька.
"Я думаю, що найскладніше буде у всіх із знаками пунктуації. Складний диктант, складніший ніж минулого року - це точно", - каже віце-прем'єр-міністр із гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко.
Останні настанови, і доцент Олександр Авраменко починає диктувати свій авторський твір. Цьогорічна тема - "Україна на зламі тисячоліть".
"Прикро, що на зламі другого тисячоліття нам, українцям, ціною наших синів доводиться боронити від східних сусідів свій європейський вибір".
Трудяться на камери й обрані учні київських шкіл. Аліса з 19-ої гімназії, наприклад, заслужила це місце минулорічною відзнакою на Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика.
"Якщо ти знаєш то напишеш. Це все правила тільки. Взагалі приємно, що таке важливе місце. Якесь теж досягнення у житті", - каже учениця 6 класу Аліса Маярчук.
Український радіодиктант звучав сьогодні й за кордоном. На прямий зв'язок зі студією вийшло п'ять країн - традиційно вже - Польща, Австралія, Франція, Велика Британія. Вперше долучилася Ліванська республіка. Тексти для перевірки прийматимуть поштою лише два дні. Тільки потім у мережі з'явиться оригінал тексту з усіма нормами орфографії та пунктуації.
"Для російськомовної людини добре. Та взагалі 3-4 помилки це 8 або 9 у школі - це середні рівень по старому 4 бали. Людей, які пишуть бездоганно диктант, майже немає. Їх одиниці насправді. Тим паче, такі диктанти. Тут на один квадратний сантиметр скільки пунктограм і орфограм, що справді тут зорієнтуватися, тим паче в такій атмосфері, не так уже й просто", - запевняє доцент Київського університету ім. Б. Грінченка Олександр Авраменко.
Організатори не беруться прогнозувати, коли все ж перевірять диктанти, адже очікують, як і торік, - сотні тисяч листів. Переможців, які написали текст без жодної помилки, відзначать книгами українських письменників - Василя Шкляра та Любка Дереша.
Саме свято української писемності припадає на день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, - упорядника "Повісті врем'яних літ", однієї з найвидатніших пам'яток світової культури." Вважають, що саме Нестор Літописець поклав початок української писемності.