У Чернігові знайшли стародавній цвинтар християн [ Редагувати ]

Давній християнський цвинтар віднайшли у Чернігові неподалік Єлецького монастиря. Кладовище не позначене на жодному з планів міста і не згадується у писемних джерелах. Як проходять розкопки унікальної історичної пам'ятки Катерина Сривкова бачила. 

Майже 200 років цей цвинтар залишався невідомим. Ймовірно він виник у часи після монгольської навали і функціонував протягом багатьох століть. На Єлецькій горі - одній з найдавніших заселених ділянок Чернігова.

Цього кладовища немає на жодній карті. Найперші могили тут з'явилися приблизно у 14-му сторіччі. За словами археологів, цвинтар діяв понад 350 років поспіль аж до 19-го століття.

"Захоронення всі за християнським звичаєм, у рядах, як на звичайному кладовищі. Однак на місці могил старих не менше 7-ми разів виникали нові. Це засвідчує, що між одним похованням та іншим було не менш ніж 50 років. Серед могил дуже багато захоронень дитячих. Це пов'язано з тим, що дуже висока була дитяча смертність. Тобто це звичайні родинні поховання",- коментує Олена Черненко, археолог, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.

Наразі на місці розкопок робота кипить. Кожну могилу фіксують, фотографують і роблять польові креслення.

"Я чищу скелет человека. Предположительно, это девушка или женщина, как можно видеть по надбровной дуге и по широте таза",- розповідає студент інституту історії Роман Клюка.

Тільки що знайдена річ. Це ковзан з кістки давньоруського часу. Підтесаний з одного боку, прив'язували до взуття і ковзали по льоду.

Серед артефактів натільні хрестики, рідкісні предмети особистої гігієни, знаряддя праці та прадавні іграшки. Деякі з них значно старші за цвинтар та навіть за сам Чернігів. Наприклад, цьому кресалу більше тисячі років.

Датується це кресало десятим сторіччям. Тобто це одна із найдавніших речей, яку ми знайшли. Це як запальничка.

Під час датування вчені спираються на знахідки рештків керамічних виробів.

"Найдавніша кераміка, яку ми тут знаходили, вона відноситься взагалі до доби бронзи. Є кераміка доби заліза, кераміка слов'янських часів ще до виникнення міста",- розповідає Олена Черненко, археолог, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка 

Такі відкриття для істориків безцінні - адже саме вони дають змогу реконструювати історію міста. Після досліджень ділянку розкопок законсервують, а артефакти - відреставрують. І вже до осені планують відкрити виставку в обласному історичному музеї.