Революційний прем'єр Нікол Пашинян подав у відставку [ Редагувати ]

Є у революції початок, нема у революції кінця. Вірменія знову в топі новин. Революційний прем'єр Нікол Пашинян заявив про свою відставку. Нагадаю, він прийшов до влади у травні на хвилі масових протестів.

Навіщо Пашиняну залишати пост в час свого найвищого політичного рейтингу? Давайте подивимось.

Він танцює запальні танці зі світовими лідерами. І йому радо подають руку сильні світу цього. А вже за тиждень - відмовляється від прем'єрського крісла. 16-го жовтня після п'яти місяців при владі у Вірменії Нікол Пашинян оголосив про свою відставку.

"Мета цієї відставки - не залишення посади прем'єр-міністра, тобто не ухилення від взятої на себе відповідальності, а навпаки - доведення до логічного завершення мирної "оксамитової" народної революції", - заявляє Нікол Пашинян, прем'єр-міністр Вірменії, який подав у відставку.

Адже ця відставка - спусковий гачок для позачергових парламентських виборів! І відмовившись від крісла, Пашинян сподівається на політичний шах і мат. Оновити парламент, позбавивши мандатів політичних конкурентів, і тим самим розв'язати собі реформаторські руки. Все тому, що більшість у Національному зібранні - і досі контролює попередник і фактично суперник Пашиняна Серж Саргсян.

І тепер у вірменських депутатів лише 2 тижні та дві спроби, щоб обрати нового прем'єра. Якщо цього не станеться - буде розпуск і нові вибори. Хоч як не опиралися цьому прибічники Саргсяна, перевибори - неминучі. Торгувалися навіть за строки. В партії колишнього прем'єра наполягали на червні. Пашинян хотів негайно. Вже у грудні. Аби на повну капіталізувати свій високий рейтинг.

Адже випробування виборами він вже пройшов. У вересні в муніципалітеті Єревана блок Пашиняна взяв більшість.

"Я проголосував за Блок Пашиняна, бо сподіваюсь, що це буде добре для нашого народу й нашої країни", - говорить Грігор Качатрян, житель Єревану.

І найперше, що зміцнило народну любов до Пашиняна, це арешти. Олігархів та кримінальних авторитетів.

"Раніше наше місто було сповнене страху та жаху. Усі бачили, що відбувається, але не могли про це говорити, тому що їхні рідні не дожили б до ранку", - говорить Ріма Сарксян, жителька міста Ечміадзин.

"Найважливіше - продовжувати цю боротьбу, і далі викривати злочини. Зокрема, недофінансування наших збройних сил", - каже Едмон Марукян, депутат.

"Я думаю, еще будут громкие такие дела, но сейчас, конечно, однозначно очень трудно сказать до какого уровня все это дойдет, но я чувствую, я вижу, что во всяком случае на вооружение принята тактика пошагового решения", - говорить Віген Хакобян, аналітик.

Крім справ кримінальних, враження на людей справили і справи символічні. Уперше за часів незалежності Вірменії - відчинили ворота до парламенту.

"Відкриття воріт парламенту пояснює усе. Це означає бути відкритим до світу та один до одного".

"Це неймовірне відчуття, мені бракує слів, аби описати, як я тішуся".

Та тішитися все ж зарано. Адже попереду - боротьба за політичними лаштунками. І головне у ній - аби парламентські ворота якнайдовше залишалися відчиненими.