В селі Батьків в початкову школу ходить лише один учень [ Редагувати ]

Сам у школі. На Львівщині в одному із віддалених сіл навчається всього один учень. Чому так сталося, розповість наш кореспондент Галина Якушко. 

Ані завуча, ані директора, ані списаних домашніх завдань. В селі Батьків, за сотню кілометрів від Львова у початкову школу ходить лише 1 учень - Назар Піган.

"Він щодня йде до школи він щось хоче знати. Він чимись зацікавлюється. Він знає, що завтра його запитає от прийшов англійську. Завтра англійська, мені питання було - дати відповіді і він вже шукає, що він має вчити", - говорить Леся Піган, мати хлопчика.

Аби навчати Назара, на роботу з декрету спеціально вийшла сільська вчителька. На уроки витрачає півтори години на день. По 15 хвилин на математику, читання та англійську. Трохи більше на інформатику та природознавство.

"Мені з ним добре працювати, бо він що запитаю - він відповість. Не хотіла, бо то ше маленька дитина. Дитина має 2 роки. Самі повині зрозуміти, що є дитина 2 роки, то є маленька воно постійно хоче мами. Я була не в захваті від цієї роботи", - говорить Наталя Дубодєд, вчитель Батьківської початкової школи.

"О, другий клас, де би він міг тут навчатися".

Ось у цей клас вже другий місяць поспіль запрошує Назара директор школи із сусіднього села. Обіцяє возити учня автобусом "Школяриком" або й особисто. Чоловік живе по сусідству з хлопцем. Все аби дитина не росла замкненою.

"Просто, як сприйме колектив, якщо дитина прийде в 5 клас. Ви розумієте, що таке одна дитина, яка не спілкувалася в колективі і приходить зовсім у другий колектив. Зовсім другий. Це ж ніхто не задумується", - говорить Володимир Нітефор, директор Звиженської загальноосвітньої школи.

Щодо замкнутості хлопця директора просить не турбуватися сім'я Назара. У ній восьмеро дітей. Майже всі - хлопці.

"Сама старша 22, а самі меншій 7, 8 в неділю".

Ярослав Піган, брат.

"- Та, виховуємо.

- Як?

- Навчимо поганих слів говорити

- А чого, бо його ніхто не навчить без школи?

- Так!"