В Україні починають боротьбу проти пластику та поліетилену [ Редагувати ]

Маленькі речі, які завдають глобальної шкоди. Слідом за Європою Україна починає боротьбу проти пластику та поліетилену. Перші міста вже відмовляються від звичних целофанових кульочків. Чи стане це обов'язковим для всієї країни? Розбиралася Євгенія Коваленко.

Планета проти пластику... Ми потопаємо у власному смітті! Мільйони тонн відходів утворюють цілі острови. Сміттєва пляма в Тихому океані вже втричі перевищила площу Франції.

"У світі щороку використовується близько трильйона поліетиленових пакетів", - стверджує Микола Рябика, менеджер КП "Зелене місто".

І все це - не зникає безслідно. Ці кадри шокували весь світ!

За прогнозами вчених, уже за 30 років пластику в морях буде більше, ніж риби!

"Целофанові кульочки розкладаються від 50 років і більше. І вони розкладаються в мікропластик. Мікропластик, який іде далі в наші грунти і в наші води - одразу повертається до нас. І ми це все п'ємо", - розповідає Софія Сидоренко, екоактивістка.

У Європі з пластиковою реальністю почали боротися 3 роки тому. Тоді ухвалили директиву, яка зобов'язує країни ЄС обмежувати використання поліетилену. Кожна держава обирає свій варіант - або накладає спеціальні податки, або вводить заборони. Відтак, до наступного року кількість використаного пластику має зменшитися наполовину.

"Я дуже рада, що є такі правила. Я завжди ношу з собою сумку, іноді навіть беру лоточки в супермаркет і запитую, де можна купити товар без упаковки", - говорить Іларія, жителька Італії.

"Я намагаюся носити з собою торбинки з тканини чи більш міцні паперові. Цей пакет я використовую вчетверте - доки не порветься", - показує Славомир, житель Польщі.

У Бельгії відмовитися від одноразового пластику в магазинах вирішили ще торік. Щоправда, підприємцям дозволили використовувати закуплені раніше пакети.

"Це багато коштує - перейти на органічні пакети замість пластикових. Тому ситуація така: це правило ввели, але уряд нічого не робить, аби допомогти бізнесу чи контролювати його", - говорить Філіппе, власник кафе у Брюсселі.

Сам Філіппе вже зробив свою кав'ярню екологічною. Щоправда, собі в збиток.

"Одна паперова трубочка коштує як три пластикові. Ось ці контейнери - по 50 центів за штуку. Це чимало грошей, у нас іде по півсотні на день. І покупець не платить за це", - запевняє Філіппе, власник кафе у Брюсселі.

Та витрати - ніщо. Головне - бажання клієнта. І замість пластику відтепер у європейських крамницях - папір або торбинки з тканини.

"Люди можуть використовувати безкоштовні паперові - вони є великого й малого розміру, а також ось такі торбинки по 75 та 95 центів. І в них можна класти рис, горіхи чи навіть шоколад", - говорить Алін, працівниця екологічного супермаркету.

Є навіть спеціальний вощений папір для вологих овочів. Дизайнерські лляні торбинки для хліба. І скрізь заклики - приходити зі своєю тарою.

"Ми показуємо людям, що вони можуть принести свої власні торбинки, пляшки чи лоточки, але ми кладемо сюди також безкоштовні паперові пакети".

Олію можна купити на розлив. Навіть ось це пакування у відділі сирів - схоже на пластик, виявляється цілком безпечним.

"На вигляд - це як пластик, але він екологічний - із кукурудзи".

Але те, що для європейців уже норма, для українців - прорив та новація.

"Доброго вечора. Пакетик потрібен вам? - Ні, дякую".

Львів'янка Ірина прийшла на закупи зі своїми торбинками. Вже 2 роки, як вона відмовилася від кульочків.

"Мені потрібна хурма. В мене є ось такі торбинки різні. Певно, візьму ось цю сітчасту для неї. І от, просто клеїмо сюди", - показує Ірина Панчишин, екоактивістка.

За один такий похід по продукти дівчина зекономила 5 поліетиленових пакетів. Куди покласти м'ясо - теж знайшла вихід. Екологічний.

"Ддайте, будь ласка, філе куряче, але мені у свій контейнер".

Мета Ірини щоб весь непотріб за рік можна було помістити в скляну банку, а в ідеалі - навчитися жити зовсім без сміття. Але зізнається - поки не виходить. Та все починається з маленького кроку! І так може кожен. Львів став одним із перших міст в Україні, де чиновники заговорили про офіційну заборону поліетилену.

"Міськрада буде сприяти тому, щоб торгові мережі використовували більше багаторазових торбин", - говорить Микола Рябика, менеджер КП "Зелене місто".

От тільки механізму, як це все працюватиме - поки що немає. Та й заборонити підприємцям використовувати поліетилен чиновники не можуть. Лише рекомендувати. І мотивувати.

"Коли крамниці дають знижку за те, коли ти береш каву у своє горнятко - людина вмотивована. Так само за цією методологією можуть також працювати супермаркети", - переконана Софія Сидоренко, екоактивістка.

У деяких супермаркетах уже частково переходять на папір.

"У планах у нас є впровадження паперових пакетів на касах. Це буде лише впровадження часткове - щоб покупець міг обрати дорожче чи дешевше. Плануємо запровадження екоторбинок", - ділиться планами Сергій Чернишевський, прес-секретар Львівської мережі супермаркетів.

Заборонили поліетилен і в туристичному Славському на Львівщині. От тільки місцеві про це - ні сном, ні духом. Баба Стефа й Аня торгують на ринку. Паперу в них немає.

"Ну що нам, мішають пакети? Людині треба упакувати, а вона йде додому. Нехай собі виложить. Паперові не будуть витримувати тієї ваги, що людина бере".

У місцевих магазинах покупцям теж пропонують кульочки. Місцева влада обіцяє стимулювати їх... словом.

"Коли наступний раз прийде той власник магазину за якоюсь ліцензією на ту чи іншу діяльність, і ми скажемо - от такий молодець, нас підтримуєш!", - говорить Володимир Бега, селищний голова Славського.

Та без чіткого механізму заборон та бонусів, як у Європі, - еко-боротьба в Україні приречена на поразку. А результат - уже є. Приміром, Київ опинився в десятці найбрудніших міст Європи! За кількістю сміття, якістю питної води та повітря.

"Де більш інтенсивний колір - це найбільш забруднені місця України. Тут от Маріуполь, бачте. І Донецьк тут. Впливає те, що від труб, або від стаціонарних труб вгору йде, або від труб, які пересувні джерела, тобто - автотранспорт", - показує Олександр Косовець, директор Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б.Срезневського.

Це один із постів спостереження центральної геофізичної обсерваторії. Мініатюрне приміщення з купою проводів, скляночок та колбочок. Тут щодня відбирають проби повітря.

Цього разу на столичному автовокзалі зафіксували незначне перевищення шкідливих речовин.

"Спостерігалося перевищення в 1 і 2 оксиду вуглецю. Перевищення формальдегіду, окислів азоту і також сірки", - говорить Раїса Слук, провідний хімік Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б.Срезневського

До речі, саме забруднене повітря - причина смертності. За даними ВООЗ, від цього щороку гине 7 мільйонів людей.

"Найгірший вплив якраз на здоров'я населення можуть справляти зважені частки. Викликають різні запалення нижніх відділів легенів і можуть призводити навіть до раку", - попереджає Олена Турос, завідувач лабораторії якості повітря Інституту громадського здоров'я ім. О. Марзєєва.

У Європі проблему забрудненого повітря вирішують за допомогою директив. Приміром, у Бельгії на прокат доступні велосипеди та електрокари, електроскутери й електросамокати. Ними навіть президент Євроради Дональд Туск іноді користується.

Ще одна ініціатива, над якою розмірковує міська влада, - зробити громадський транспорт безкоштовним у дні високого рівня забруднення повітря. Водночас в Україні поки немає навіть якісної системи моніторингу.