У Києві на всеукраїнській конференції обговорили реформу українського спорту [ Редагувати ]
У столиці обговорювали проблеми вітчизняного спорту. Напередодні в університеті фізичного виховання провели конференцію. Головною темою заходу стало залучення молоді до олімпійського руху.
Тож які перспективи спорту в Україні? Богдан Вербицький продовжить.
Спорт для них - більше, ніж робота. Олімпійські ігри - це не тільки спортивні змагання. Від олімпійців залежить і імідж країни.
Однак з кожними олімпійськими іграми український гімн лунає дедалі рідше. А кількість медалей стає дедалі меншою. У 2008 році, в Пекіні, українцям вдалося завоювати 22 нагороди. Із них 7 - золоті.
Дещо менше, в Лондоні - 20 медалей, золотих - 6. І майже вдвічі менше в Ріо-де-Жанейро - 11 медалей. Із них золотих - лише 2.
Із зимовими видами спорту ситуація стабільно... невтішна. У 2010 році - жодної нагороди. В Сочі - дві медалі. А минулого року... одна. Щоправда, "золото".
Як вирішити "медальну кризу", обговорювали на конференції в університеті фізкультури.
"Ми розуміємо і знаємо, як важливо мати на високому рівні спортивну науку. Це впливає на виступ наших олімпійців, на виступ наших українських спортсменів", - зазначив Сергій Бубка, голова Національного олімпійського комітету України.
Важливим завданням є популяризація спорту в Україні, - переконують учасники конференції. Для цього навіть планують провести молодіжні олімпійські ігри.
Важливими є й зміни в освіті. Уроки фізкультури мають стати цікавими для дітей.
"Урок фізкультури має бути цікавим - і таким, який не хочеться прогулювати, або шукати довідку, аби на нього не йти", - наголосив Юрій Павленко, народний депутат, "Опозиційна платформа - За життя".
Ще одне завдання конференції - надати спортсменам наукові знання та підготувати до життя після професійної кар'єри.
"Наша задача - объединить эту ситуацию и сделать так называемое "сквозное обучение". Когда мы с 7 класса в колледже берем талантливых детей, они доходят до младшего бакалавра, потом принимаем их к себе в университет на второй курс и они у нас учатся", - наголосив Євген Імас, ректор Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Однак, головною темою дискусії стала інфраструктура. Спортивні об'єкти зараз реконструюють. У Кабміні для цього започаткували спеціальну програму.
"На ремонт, реконструкцію, будівництво нових Палаців Спорту - понад 200 мільйонів гривень. На створення мульти-функціональних спортивних майданчиків для ігрових видів спорту - також 200 мільйонів. На будівництво 25 метрових і 50 метрових басейнів - 200 мільйонів", - зазначив В'ячеслав Кириленко, віце-прем'єр-міністр України.
"Нажаль, в цих програмах не враховано ключовий момент. З тим, або кожен об'єкт, який будується, - він відповідав міжнародним стандартам. Немає, нажаль, поки що бюджетної програми по переоснащенню діючих спортивних об'єктів і приведення їх до рівня міжнародних стандартів", - наголосив Юрій Павленко, народний депутат, "Опозиційна платформа - За життя".
Не вдається поки що відповідати ще одному міжнародному стандарту - доступності для людей з інвалідністю.
"Проблема залишається, вона вирішується, але дуже повільно. Починаючи від залів і спортивних споруд, де можна займатися цим, - і закінчуючи, в тому числі, де є глядацький варіант спорту. І там, і там є проблеми", - підкреслив Валерій Шушкевич, президент асоціації "Спортивна Індустрія України".
Великі труднощі і в паралімпійців. Єдина база для підготовки до літніх паралімпійських ігор - наразі окупована. Центр планують перенести з Євпаторії в Дніпро, однак поки що - тільки на папері.