Нова Верховна Рада: як "слуги народу" складають політичний пазл [ Редагувати ]

Тож спробуймо підсумувати всі ті зміни для Верховної Ради, що вже запропонували "слуги народу". Яким може стати парламент, якщо оце все, що вони хочуть, втілити в життя? Олена Зоріна про Раду майбутнього - далі.

Тиха революція в парламенті. Питання, що витає в повітрі, якою буде Верховна Рада?

Змiнити все! Уже цiєї осенi. Трейлер із такою назвою давно крутять на Банковiй. Мiсце дії - парламент. Його збиратимуть, ніби новий пазл. Планують змінити все. Кiлькiсть депутатiв, i навiть умови, за яких їх позбавлятимуть мандата. Та чи вдасться? Побачимо вже взимку, коли за всi цi змiни голосуватимуть остаточно.

Це в нас пазл дитячий. І збирати його доволі легко. У політичних реаліях усе значно складніше. Перший фрагмент зняття з обранців недоторканності. То не стіни з куполом перебудувати, а наче фундамент перекласти!

"Коли ти недоторканний, в тебе немає мотивації, в тебе є якийсь особливий статус. 87% населення підтримують зняття недоторканності з будь-якої людини в цій країні", - говорить Давид Арахамія, народний депутат, "Слуга народу".

"Якщо депутат скоїв ДТП, наприклад, і його на місці мають затримати, раніше такої можливості не було, раніше була процедура терміном десь місяць, за який цей депутат збирав собі не поспішаючи свої манаточки і їхав собі відпочивати на якісь Канари", - говорить Леонід Ємець, народний депутат України VII-VIII скликань.

І хоча голосування за зняття недоторканності пройшло, як по маслу, підстави для оскаржання - все-таки є. Перша - це порушення регламенту.

"В нас законом заборонено збирати комітети в міжсесійний період, якщо це не є позачергова сесія", - говорить Леонід Ємець.

І цим обов'язково скористаються, про що вже заявили опозиціонери. Наступного тижня готують подання до Конституційного суду.

"Мова йде про подання до Конституційного суду 45 народними депутатами. Ситуація полягає в тому, що ОПЗЖ - 44 депутати, які єдині, хто не підтримали всю цю історію", - говорить Богдан Бондаренко, політичний експерт, фахівець із конституційного права.

"Не можна стверджувати, що Конституційний суд не може зіграти своєї ролі, єдине питання, коли і як. До 2020 року, до січня 2020 року, коли наприклад, щодо депутатської недоторканності норма вступить в дію чи після. Але тоді буде такий правовий вакуум", - говорить Ольга Айвазовська, координаторка виборчих програм мережі "Опора".

Парламентсько-реформаторський пазл стає складнішим. Кількість "доторканних" депутатів планують ще скоротити. До 300.

"В німецькому парламенті понад 600 депутатів. Кількість, це як прохідний бар'єр, це питання політичної доцільності і політичного рішення. Депутатів має бути достатньо для того, щоб якщо є 27 комітетів, як було, зараз трохи більше 20, щоб в кожному з них була кількість депутатів для вироблення політики в темах, з якими вони працюють", - говорить Ольга Айвазовська, координаторка виборчих програм мережі "Опора".

Штат українських обранців справді роздутий, вважають одні експерти, та їм заперечують інші. Мовляв, формули, за якою можна вирахувати оптимальну кількість депутатів не існує.

"В нас 450 обранців формувалися ще в 1991 році, виходячи з розрахунку 1 депутат від 100 тисяч виборців. На той момент у нас було десь 52 мільйони мешканців. Тому зрозуміло, що зараз кількість українців нажаль скоротилася", - говорить Кирило Молчанов, політолог.

"Чому до 300? Давайте до 95? Давайте до 8 чоловік? Давайте до 250? Де критерії? Критеріїв немає", - говорить Богдан Бондаренко, політичний експерт, фахівець із конституційного права.

Та кількість насправді не має значення, кажуть попередники, головне - якість.

"Можливо варто подумати про двопалатний парламент, можливо варто розділити повноваження між депутатами мажоритарниками і депутатами, які займаються питаннями загальної стратегії", - говорить Леонід Ємець, народний депутат України VII-VIII скликань.

І ще один фрагмент нашого парламентсько-реформаторського пазла, певно, найболючіший. Це - покарання за "кнопкодавство" і прогули. Аж до позбавлення мандата.

Те, чим грішать обранці з року в рік... Леонід Ємець, уже не депутат, але в минулому теж пропонував санкції для прогульників.

"З метлою на вулицю і, повірте, там ці олігархи бігали як вжарені з цією ініціативою, казали ну що ти робиш? ну як же ж так, ми ж такі зайняті люди", - говорить Леонід Ємець.

Але тоді депутати не захотіли самі себе "покарати". А нинішні санкції експерти називають надто суворими. І підозрюють - це не просто так.

"Це можна застосувати для того, щоб тримати в таких "ежових рукавицях" свою фракцію, Зеленського, тоді можна підвісити майже кожного, хто буде відхилятися від генеральної лінії партії, по суті позбавити мандату", - говорить Кирило Молчанов, політолог.

"Логічно вводити адміністративні санкції, це можуть бути, зокрема, позбавлення депутатської зарплати. Щодо позбавлення мандату, таких прецедентів дуже мало. І в європейських країнах вони відсутні", - говорить Ольга Айвазовська, координаторка виборчих програм мережі "Опора".

Можливо тому, що в європейських країнах депутатів нема за що карати? Чи існує за кордоном, приміром, кнопкодавство? 

Онлайн-енциклопедія - в англійській версії - пояснює цей феномен як український. Невже це виняткове "наше" явище? Запитуємо в Марка Демесмакера. У минулому бельгійського журналіста, а останні 15 років - політика.

"Я був членом фламандського парламенту, тепер сенату, до цього - Європарламенту і не пам'ятаю такого. Був лише один випадок у Європарламенті, коли на цьому зловили одну депутатку, й покарали. Якщо б тут таке сталося - це шахрайство і воно неодмінно потягло б за собою санкції", - говорить Марк Демесмакер, депутат федерального парламенту Бельгії.

Зловили на кнопкодавстві в Європарламенті депутатку від Франції Марін Ле Пен. Було це 2015 за Ле Пен проголосував колега, і це стало величезним скандалом. Депутатка втратила частину зарплати, а головне - репутацію.

А от депутатська недоторканність, навпаки, поширена практика майже в усій Європі.

"Недоторканність завжди була важливою, як на мене. Але той факт, що в Україні стільки дискусій з цього питання, означає, що певні депутати зловживали цим імунітетом. Недоторканність була створена, аби політики могли вільно висловлюватися і не потрапити за це під суд", - говорить Марк Демесмакер, депутат федерального парламенту Бельгії.

У чому наміри українського президента схожі із західними, так це у спрабі скоротити чисельність парламенту. Такі дискусії зараз точаться і у Франції. Бельгія через це вже пройшла - там зменшили кількість крісел у фламандському парламенті. Хочуть відкоригувати й склад інших.

"Для такої маленької країни як Бельгія не потрібні 500 депутатів. На 10 мільйонів населення це забагато", - вважає Марк Демесмакер.

Скорочують і депутатські пільги. Для народних обранців давно немає ні спеціальних лікарень, ні баз відпочинку.

"Ні-ні, єдиний привілей, який маю - проїзний на потяг. Можу користуватися потягами та громадським транспортом безоплатно. Нам не надають авто чи водіїв, ніяких квартир", - говорить Марк Демесмакер, депутат федерального парламенту Бельгії.

Можливо, і в Україні депутати колись їздитимуть на роботу лише громадським транспортом. Та поки і з дисципліною, і марнотратсвом таки варто навести лад. Шанс, що в майбутньому дотоканні та дисципліновані засідатимуть під куполом, як ніколи реалістичний. Бо влада - обіцяла.

"Це світова тенденція, як Трамп той же, коли вони починають виконувати те, що понаобіцяли. Тож я не виключаю, що ця тенденція і до України докотилася. Набагато простіше якраз змінювати конституцію, ніж піднімати пенсії, зарплати чи знижувати тарифи", - говорить Кирило Молчанов, політолог.

Тепер слово за Конституційним судом. Тоді й буде зрозуміло - чи складеться цей пазл із новим парламентом.